ПРАВОСЛАВНА ЧЕРКАЩИНА

Сонячного недільного дня група паломників із Білої Церкви, смт. Володарка та с. Шкарівка відвідала святині Черкащини. До складу групи ввійшли люди різного віку, різних професій та уподобань, але православна віра з’єднала всіх в одну сім’ю. Ми залишили мирські клопоти і прагнули прилучитися до вічних цінностей.

ХРАМ У МОШНАХ — СПАДЩИНА ГРАФА ВОРОНЦОВА
Перший храм, який ми відвідали, — Преображенська церква с. Мошни. Вона вражає своєю красою, нагадуючи величний корабель на фоні сонячного неба…

Як свідчить історія, побудовано храм з наказу графа М. С. Воронцова у 1840 р. Автор проекту — архітектор м. Одеси Джорджо Торрічеллі. Зведено церкву у стилі романтизму з елементами готики.

Точну копію — двійника — храм має у Франції, під Парижем.
Граф М. С. Воронцов став власником Мошно-Городищенського маєтку у 1819 р. Він чимало зробив для розвитку цього краю: тут осушували болота, було прокопано 60 км каналів, побудовано перші наші пароплави «Бджілка» та «Надія». М. С. Воронцов залишив після себе найбільший у Європі парк англійського типу в Мошногорах. Руйнівна хвиля більшовизму знищила чимало архітектурних ансамблів і цей парк, перетворивши його на ліс. Преображенська церква чудом уціліла до наших днів.
Паломники старенькими сходами піднялися на високу дзвіницю. Саме у той час дзвонар скликав людей на недільне богослужіння.
ПРЕПОДОБНОМУЧЕНИК МАКАРІЙ КАНІВСЬКИЙ
У Свято-Михайлівському кафедральному соборі м. Черкаси паломники молились на недільній Літургії. Того дня її звершував митрополит Черкаський і Канівський Софроній.
Запам’яталася його проповідь: жива, побудована на простих життєвих прикладах. Кожен присутній у храмі відчував, що ці слова звернені до нього. Владика Софроній закликав усіх до щирого покаяння. Він зазначив, що у наш час багато людей рветься до влади, прагнуть керувати іншими. Але вони не враховують, що це є тяжкий хрест і треба буде давати відповідь за свої дії…
На паломників велике враження справив новий кафедральний собор, зведений за вісім років (освячений 2002 р.). Цей найвищий храм в Україні (заввишки 72 м) може вмістити 12 тисяч віруючих.
Того недільного дня серед парафіян переважала молодь, співали два хори, один із них — дитячий.
Головною святинею храму вважаються мощі преподобномученика Макарія Канівського, архімандрита Овруцького, Переяславського. (Вони спочивають у срібній раці, яку встановлено нещодавно. Як розповіли жінки за свічним ящиком, гроші для неї збирали усім миром майже десять років.)
Преподобномученик народився 1605 р. у м. Овруч (Житомирська область). Ще юнаком прийняв чернецтво в Овруцькому Успенському монастирі. Згодом став настоятелем цієї обителі. У ті часи монастир потерпав від нападів та пограбувань з боку уніатів. Отцю Макарію доводилося підтримувати братію, надихаючи її на захист монастиря. Одного разу обитель обступили татари. Після молитви ченці, взявши корогви та ікони, виступили за монастирські стіни. Татарам здалося, що йде велике військо, і вони кинулися навтьоки, залишивши навіть своїх хворих.
Отець Макарій тривалий час був настоятелем Канівського монастиря, де уславився своїми чудесами та даром прозорливості. У 1678 р. басурмани заволоділи цим козацьким містом, спустошивши його. Тоді багато людей замкнулися у великому кам’яному храмі, сподіваючись на порятунок. Коли через два дні вороги вдерлися до храму, їх із хрестом у руках безстрашно зустрів архіманд­рит Макарій. Вони схопили старця, били та знущалися над ним. Після тривалих катувань преподобний Макарій мученицьки скінчив своє земне життя.
Православні християни, які вціліли, вночі занесли його тіло в монастирський храм і зачинилися там. Татари підпалили церкву. Коли вороги залишили Канів, люди прийшли на згарище шукати тіла свої близьких. «Хоча і багато було тіл, — говорить передання, — але жодне не залишилося в цілості, тіло ж преподоб­ного знайдено у волосяниці, з хрестом на грудях і в руках… тіло його було неначе живе».
І нині православні християни, з вірою та надією вклоняючись мощам цього святого, отримують тілесні та духовні зцілення, допомогу у вирішенні життєвих проблем.
ЧИГИРИН — СТОЛИЦЯ ГЕТЬМАНЩИНИ
На цій землі 1595 р. народився майбутній гетьман Богдан Хмельницький. Він мав шляхетське походження, володів п’ятьма іноземними мовами. Його шанували як великого полководця, блискучого дипломата, визначного державного діяча.
Гетьман був православним християнином і жодної справи не розпочинав без молитви. Він будував церкви, з його наказу козацька зброя обов’язково освячувалася у храмах.
Паломники оглянули дворище гетьмана — комплекс споруд, оточених огорожею та міцними воротами. У центральній частині — палац, зведений у стилі бароко. Все виглядає просто й не вирізняється помпезністю. У палаці приймали іноземних послів і разом із тим тут жив Богдан Хмельницький з родиною. У кімнатах — дерев’яні лави, стіни прикрашені особистою зброєю гетьмана. Була й потаємна кімната для переговорів віч-на-віч із послом, кімната для зберігання трофеїв тощо. Поблизу палацу гетьмана розташована церква на честь первоверховних апостолів Петра і Павла. З роками її було зруйновано, а зараз на її місці відбудували нову, і вона вважається окрасою сучасного Чигирина.
Понад 30 років Чигирин вважався столицею Гетьманщини. Це козацьке місто має природну кам’яну скелю, на якій зручно розташувалася фортеця. Її залишки збереглися до наших днів.
Богдан Хмельницький заповів поховати себе в Іллінській церкві родового хутора Суботів, що неподалік Чигирина. У цьому храмі й досі збереглася усипальниця гетьмана. Перед польською навалою невідомі люди зробили підкоп під церкву і таємно винесли тіло гетьмана, щоб над ним не поглумилися каральні загони. Де перепоховали Богдана Хмельницького — невідомо.
За роки існування м. Чигирин було кілька разів знищено вщент. Нині Національний історико-культурний заповідник «Чигирин» поступово відроджується.
Того дня паломники поверталися додому, відпочивши душею, зміцнившись у православній вірі та пізнавши цікаві сторінки історії нашої країни.
Тамара Зозуленко

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.