ПРАВОСЛАВ’Я РЕВНИТЕЛЬ. Святитель Димитрій, митрополит Ростовський. (день пам’яті — 4 жовтня за н. ст.)

svjatitel-dimitrij«Хто з нас не читав його творінь і не зворушувався теплим почуттям,
з яким вони написані».
І. С. Тургенєв

«По всій землі руській… поширений дух Четьї-Мінеї».
Ф. М. Достоєвський

Ця дивовижна людина поєднала в собі високу освіченість і святість життя. Святитель Димитрій, митрополит Ростовський, запам’ятався як натхненний наставник, покровитель мистецтв і талановитий письменник. 1702 року владика організував у Ростові освітню школу для 200 дітей. Там само проходили вистави на духовні теми, автором сценарію і режисером яких був святий Димитрій. Проте сьогодні ми згадуємо Ростовського святителя, перш за все, як автора збірника житій святих на кожен день року, відомих ще як Четьї-Мінеї.


Протягом 20-ти років, починаючи з 1684 р., праведник працював над збіркою житій святих, яка стала головною працею його життя. Зібраний матеріал святитель Димитрій виклав у чотирьох книгах, у кожній з яких містилися житія за три місяці. Перша книга, як і належить, оповідала про Божих угодників, чий день пам’яті припадав на перший день першого місяця церковного календарного року, тобто 1 вересня.

При написанні житій праведник користувався Макаріївськими Мінеями, рукописом Симеона Метафраста, принесеним з Афону, а також руськими прологами, патериками й різними західними збірниками. Аналіз великої кількості інформації вимагав напруження розумових і фізичних сил. При цьому житіє кожного потрібно було викласти не тільки з благоговінням, а й доступною для простого читача мовою.
Господь не залишав Свого обранця протягом усього часу створення ним Четій-Міней. За словами самого святителя, душа його наповнювалася образами святих, які зміцнювали його дух і тіло, вселяли віру в благополучне завершення розпочатої праці.

Митрополит Димитрій (у миру — Даниїл Савич Туптало) прославив своїми подвигами не тільки Ростовський край. Праведник народився під Києвом, а чернецтво прийняв у Києво-Печерській Лаврі. Там само, через багато років, і почав свою знамениту працю. Паралельно з письменницькою діяльністю праведник ніс послух настоятеля спочатку Спаського монастиря в Чернігові, потім Батуринського Миколаївського монастиря, Єлецького Успенського монастиря, а з 1699 р. — настоятеля Новгород-Сіверської Преображенської обителі.

Святитель помер 1709 р., а через майже півстоліття був причислений до лику Божих угодників. Нетлінні мощі святого сьогодні покояться в Димитріївському соборі Спасо-Яковлевського монастиря (Ярославська єпархія).

Підготував Андрій Гор

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.