ПРАВЕДНИЙ СТАРЕЦЬ. Преподобний Олександр, ігумен Куштський, Вологодський (день пам’яті — 22 червня за н. ст.)

На монастирському подвір’ї якось опинився один селянин. Помітивши у сховищі велику кількість зерна, він вирішив украсти один мішок, проте, як не силувався, не міг його підняти. У цю мить він помітив старця, який стояв поруч. Це був ігумен обителі — преподобний Олександр, який звернувся до нього з такими словами: «Даремно ти, сину мій, піднімаєш над силу». Крадій кинувся до його ніг, просячи прощення. Тоді праведник повелів досипати пшениці у мішок і благословив селянина в дорогу, наставивши його перед дорогою. На диво, тепер він із легкістю доніс свою ношу до оселі.

Перший досвід життя у Христі Олексій, таким було мирське ім’я преподобного Олександра, отримав у Спасо-Кам’яному монастирі. Там само він прийняв чернечий постриг від рук ігумена Діонисія Святогорця. В обителі діяв суворий Афонський устав. Пройшовши усі види послухів, святий був висвячений у сан ієромонаха. Для братії Олександр став прикладом для наслідування у пості та молитві. 
З часом вони стали дивитися на нього як на Ангела у плоті. Уникаючи мирської слави, праведник таємно залишив рідний монастир і вирушив на річку Сянжему, де був густий ліс. Там він спорудив собі келію і проводив життя у молитві та крайній стриманості. Дізнавшись про це, до нього почали приходити люди, які хотіли наслідувати його подвиги. Святому Олександру знову довелося думати про пошук місця для усамітненої молитви. 
На березі Кубенського озера він зустрів преподобного Євфимія, який подвизався у тих місцях. Олександр запропонував йому обмінятися келіями, і Євфимій погодився. Преподобному Олександру сподобалася нова пустинь. Підійшовши до озера, він занурив у воду металевий хрест, благословення праведного Євфимія, і помолився Господу, щоб Той зібрав тут ревнителів хресного шляху. Через деякий час до преподобного Олександра прийшов один старець, із яким він прожив п’ять років. Коли прийшов третій брат, святий вирішив улаштувати храм на честь Успіння Божої Матері. Благословення на будівництво праведник взяв у свого колишнього ігумена, який тоді вже був Ростовським архієпископом.
Перша половина XIV ст. була неспокійним часом для Русі. При черговому набігу татар на володіння Заозерського князя Димитрія Васильовича п’ять татарських воїнів добралися і до Куштської обителі. Преподобний Олександр спокійно зустрів їх та перехрестив. Татари одразу ж попадали із коней, як мертві, й пролежали непритомними декілька годин, доки святий не пробудив їх від заціпеніння Іменем Живоначальної Трійці.
Після смерті князя Димитрія його вдова, княгиня Марія, пожертвувала обителі село на помин душі покійного чоловіка. Одного разу княгиня сама приїхала в монастир і зайшла у храм, де побачила подвижника, який читає Псалтир із оголеними грудьми, в які вп’ялося чимало комах. Помітивши її, праведник засмутився і сказав: «Не годиться тобі, княгине, дивитися на нашу вбогість». Марія смиренно попросила вибачення. Благословивши княгиню, преподобний вимовив такі слова: «Годуй свою убогість вдома». Коли вдова приїхала до палацу, то захворіла і знову вирушила в обитель із проханням молитов про зцілення. Дізнавшись про хворобу княгині, святий передбачив її швидку смерть і сказав: «Нехай готується до того життя». Через 20 днів княгиня відійшла на той світ. Коли настав час відійти до Господа і преподобному Олександру, він із настановою звернувся до братії: «Слабну я, — а ви терпіть на цьому місці, бережіть смиренність і взаємну любов».

У неділю, звершивши Літургію, праведник став навколішки і слізно помолився за себе і за свою обитель. 22 червня 1439 р., у віці 68 років, Вологодський подвижник відійшов до Господа. На його могилі згодом виросла горобина, плоди якої уславилися своїми цілющими властивостями. Коли на місці, де спочивають останки праведника, братія побудувала храм в ім’я святителя Миколая, то багато хворих, яких приводили туди, бачили, як в ньому моляться преподобний Олександр разом із Миколаєм Чудотворцем.

Підготував Андрій Гор

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.