ПОСЛУШНИК БОЖОЇ МАТЕРІ. Преподобний Леонід Устьнедумський (день пам’яті — 30 липня за н. ст.)

У віці 60 років він узявся за найтяжчу працю: осушувати болотисту місцевість, яка була обрана Пресвятою Дівою Марією для здійснення ним чернечих подвигів. У другій половині XVI ст., неподалік від Туринської гори, преподобний Леонід Устьнедумський став копати канал від р. Лузи в Чорне озеро. Під час робіт святий був ужалений змією в ліву ногу. Старець думав тікати, але нога так сильно розболілася, що він упав на коліна і став слізно просити Господа й Божу Матір про допомогу.

Незабаром праведник заснув і почув уві сні голос: «Не тужи, старче, й не думай тікати, але знову повернися до справи, покладаючись на милість Божу. Допомагає тобі Пресвята Богородиця, і від змія не буде тобі лиха».  Прокинувшись, преподобний вирішив не думати про те, що сталося, і продовжив свій подвиг, а канал назвав Недумою рікою. Після того чудесного випадку досі в тих місцях змій ніхто більше не бачив.
Преподобний Леонід Устьнедумський був хліборобом. Народився праведник в одному із сіл Новгородчини 1551 р. У віці 50 років він побачив незвичайний сон: йому явилася Сама Божа Матір і веліла йти до Моржевської Миколаївської пустині взяти там Її образ «Одигітрія», щоб перенести його на р. Лузу до Туринської гори, а потім збудувати на тому місці храм і там залишатися. Однак Леонід не наважився виконати це веління, вважаючи явління випадковим сном. У 1603 р. він залишив мирське життя і пішов у Архангельський край, де прийняв постриг у Кожеєзерському монастирі. Тут йому знову було явління Божої Матері, яка веліла йому йти на р. Лузу з Її образом. Не знаючи, що робити, подвижник пішов у Соловецький монастир до мощей Зосими і Савватія. У тій обителі праведник три роки смиренно трудився у пекарні та вже став забувати про повеління Пресвятої Богородиці, як знову побачив видіння, але вже з такою ясністю, ніби все відбувалося наяву. Тільки тоді старець зрозумів, наскільки все серйозно, і став слізно благати ігумена відпустити його до Моржевської Миколаївської пустині. Ігумен погодився і відпустив. 
Коли преподоб­ний прийшов до обителі, то не відразу відкрився настоятелю монастиря, а ще цілий рік перебував у страху й думках про майбутнє служіння, доки, нарешті, Божа Матір не явилася йому вчетверте. Тоді Леонід вигукнув: «Покажи мені, Владичице, місце, де стоїть образ Пречистого лику Твого, і, обійнявши його грішними руками моїми, я піду на місце, яке Ти визначиш». Тоді Пресвята Діва показала йому місце в храмі й сам образ «Одигітрія». Прокинувшись, старець, тремтячи, зі страхом вигукнув: «Пресвята Богородице, допоможи мені грішному!». Незабаром преподобний відкрився ігумену й братії та вказав на святу ікону Божої Матері, яку йому необхідно перенести до Туринської гори. Настоятель і братія, відслуживши Літургію, а потім молебень перед образом, із благоговінням передали ікону преподобному й відпустили його з миром. Леонід прийшов до Туринської гори й оселився в наметі із хмизу. Але місцеві жителі з підозрою поставилися до прибульця, і він перейшов на інше місце біля р. Луза, де за допомогою одного селянина зрубав собі келію і каплицю, куди й поставив ікону «Одигіт­рія». За благословенням заснувати храм преподоб­ний вирушив до Ростовського митрополита Варлаама, який висвятив його на ієромонаха і дав антимінс. 
У 1608 р. церква була побудована й освячена на честь Введення у храм Діви Марії. З часом знайшлися наслідувачі святого життя подвижника. Так виникла чернеча обитель. У зв’язку з тим що місцевість була болотистою, води часто підтоплювали храм і келії. Копання каналів тільки частково вирішило проблему. Весняні повені р. Лузи залишалися непідконтрольні, тож старець вирішив перенести обитель на мис над Чорним озером, при р. Недумі. У 1652 р. відбулося освячення Введенського храму, який став центром Устьнедумської обителі. А вже 17/30 липня 1654 р., у віці 105 років, помер преподобний засновник монастиря — старець Леонід. Мощі святого були покладені під спудом храму. Про подвиги праведника ще довго нагадувала жорстка і важка його волосяниця, що зберігалася в церкві.
Підготував Андрій Гор

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.