ПОСЛІДОВНИКИ ВЕЛИКОГО ПРАВОСЛАВНОГО ВЧИТЕЛЯ Досвід столичного дитячого садка «Струмочок»

Другого березня 2014 р. виповнюється 190 років від дня народження Костянтина Дмитровича Ушинського. Це про нього сказано: «Учитель всіх учителів».
Геніальність К. Д. Ушинського полягає в гармонійному поєднанні трьох складових виховного процесу — духовності, народності й науки, які допомагають людині стати досконалою. Саме завдяки Ушинському школа змінилася — в ній з’явилося гуманне ставлення до учнів, повага до особистості дитини.


І нині в Україні є його послідовники. Наша бесіда — з Володимиром Ємельяновим, керівником благодійного фонду К. Д. Ушинського, педагогом, одним з ініціаторів педагогічного експерименту, що проводиться в Київському дитячому садку № 371.

— Володимире Леонідовичу, які, на Ваш погляд, сучасні особливості виховання молодого покоління?
— Реалії такі, що виховувати дітей стає дедалі складніше. Батьки, незалежно від віросповідання чи соціального статусу, відчувають певні проблеми. Сьогодні не враховується взаємозв’язок і взаємозумовленість трьох основ­них чинників, про які говорив К. Д. Ушинський: духовності, народності й науковості педагогічного процесу.

На жаль, нині в практиці дошкільного виховання ці складові перебувають у глибокій суперечності. Наприклад, православні педагоги іноді недооцінюють значення науковості в педагогічному процесі. Водночас науковці репрезентують дух
овність лише з морального погляду.
У педагогічному науковому середовищі популярні інноваційні західні технології або авторські методики, однак ті й інші далекі від народних традицій, які складають основу існування нації. Нерідко ми чуємо, що народність виродилася, її немає, а існує тільки субкультура. Але народність — це наше коріння, і якщо нове покоління відривається від нього, то виникають тільки негативні наслідки.

— Розкажіть, будь ласка, про експеримент.
— У його основу закладено педагогіку К. Д. Ушинського, яка враховує всю багатогранність виховання особистості. Ми намагаємося гармонійно поєднувати в роботі зазначені вище педагогічні чинники, про які він говорив. При цьому необхідно пам’ятати про сувору ієрархічність цих складових. На чолі виховного процесу, безумовно, має бути духовно-моральний елемент. Саме він визначає структуру, зміст і сенс усього виховання та людського існування. Тому народність і наука повинні безпосередньо служити цьому елементу.

— Як усе це виражається в практичному плані?
— Духовно-моральне виховання маленьких дітей не повинно ґрунтуватися на моральних сентенціях, роз’ясненнях з боку дорослих «що таке добре, що таке погано». Саме життя, реальне, буденне, що повторюється в режимі дня і поведінці дорослих на очах дітей, має служити їм прикладом, взірцем духов­ності й моральності. Духовність для дитини насамперед постає в особі батьків і вихователів, їхніх вчинках, мові, рухах і жестах, їхньому ставленні до ідеального.

Як і в будь-якому дитячому саду, перше місце у нас належить грі. Дитина повинна володіти первинними навичками і вчитися все робити самостійно. У психології є чіткі критерії, чого мають навчитися діти у віці трьох-шести років. Наші вихованці безпосередньо беруть участь у процесі підготовки до трапези, прибиранні зі столу, допомагають одне одному й вихователю, виконують щоденні обов’язки у групі тощо.
Так от, усьому, чому дитина навчається в дитячому саду, вона вчиться безпосередньо й завдяки грі. Й чим більш вільною буде гра, тим більш самостійною і творчою стає дитина. Водночас, гра сама по собі, без праці, нічого не варта, якщо ми, педагоги, не навчимо дитину переходити самостійно від гри до безпосередньої праці. Гру не­обхідно розглядати як обов’яз­кову перехідну форму при вихованні у дитині працьовитості й трудових навичок. Це один із суттєвих моментів у нашій виховній практиці.
Також серед особливостей нашого експерименту — різновікові групи. Це природним чином пов’язує дошкільне виховання з народними традиціями, народною педагогікою, яка, по суті, є матір’ю наукового підходу. Різновікова група за своєю формою, специфікою взаємин дітей різного віку сягає корінням у ті часи, коли сім’ї були великими. Для соціального, морального й духовного розвитку дітям надзвичайно важливо спілкуватися з дітьми різного віку та з дорослими.
Багато уваги ми приділяємо питанням організації середовища, в якому перебуває дитина. Намагаємося облаштувати приміщення з урахуванням народних традицій, естетичності та екологічності. Зокрема, в дизайні приміщення яскраво виражені елементи народної культури. У нас немає пластмасових іграшок; підлогу, ліжка, столи — все зроблено з натуральної деревини, що виглядає досить сучасно і гарно. Естетична радість поступово формує почуття прекрасного; обстановка така, що дитині не хочеться звідси йти. Саме середовище закликає дітей до здорової гри, пробуджуючи в них почуття рідного, домашнього.
Крім того, народні традиції виявляються у проведенні свят, у вивченні фольклору, у рідній мові, якою говорять діти й вихователі.
Є ще один суттєвий момент, важливий для психічного, духов­ного й фізичного розвитку дитини, — ритм дня. Щоб бути здоровим, треба вчасно лягати спати, вчасно вставати, вміти працювати й відпочивати. Наш процес дуже ритмічний, і діти заздалегідь знають, що вони робитимуть сьогодні й завтра протягом дня і тижня в дитячому садку. А старші діти, які добре знають розпорядок, допомагають молодшим, виявляючи організаторські та лідерські риси. Взаємодопомога — основа спілкування дітей у різновікових групах.

— Які вимоги Ви ставите до вихователів?
— Наші викладачі володіють високопрофесійними знаннями в галузі педагогіки та психології, постійно вивчають народні традиції, фольклор. Велику увагу педагоги приділяють практичному досвіду: з дітьми вони співають, грають на музичних інструментах, малюють, ліплять, шиють, займаються різними видами ручної праці, виготовляють ляльки тощо.
Водночас педагогу необхідно вдосконалюватися. Щоб проект успішно розвивався, вихователям треба підвищувати рівень знань. Для цього організовано постійно діючий семінар із дошкільного виховання.

— І трохи про перспективи.
— Експеримент розрахований до 2016 р. Наше завдання — у процесі діагностичних заходів та моніторингу простежити динаміку розвитку дітей, проаналізувати і внести корективи в педагогічний процес. За умови виконання завдань, сподіваємося продов­жити роботу в наступному періоді розвитку дитини — серед дітей шкільного віку.

Бесіду вела Тамара Зозуленко
Фото з дитячого садка
№ 371 м. Києва

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.