ПОСИПАТИ ГОЛОВУ ПОПЕЛОМ

У нашому житті бувають не тільки успіхи й радощі — досить часто Господь посилає нам і випробування. Іноді ми особливо сильно картаємося за непродумані, імпульсивні вчинки, яких краще було б уникнути. У такі моменти наші друзі та знайомі підбадьорюють нас, кажучи: «Не варто посипати голову попелом». Цей вислів має давнє коріння і зустрічається ще в патріархальну епоху Священної історії. Ми знаходимо його у кількох книгах Старого Завіту — в П’ятикнижжі Мойсеєвім, книзі Іова, книзі Есфирі та ін. Старозавітні боговидці посипали свої голови попелом на знак великої скорботи та печалі від нещасть, що їх спіткали, і водночас смиренно приймали щасливі й сумні події свого життя як вияви благого Промислу Божого, що веде їх до спасіння. Символічне посипання голови попелом також могло нагадувати старозавітному віруючому про те, що людина створена з пороху земного. Викриваючи первородний гріх наших прабатьків, Господь суворо і скорботно попереджає Адама: у поті лиця твого будеш їсти хліб, доки не повернешся в землю, з якої ти взятий, бо порох ти і до пороху повернешся (Бут. 3: 19, 20). Посипання голови попелом нагадує про тлінність людського тіла, цілковиту залежність нашого буття від Бога.

У Святому Письмі є багато прикладів символічного посипання голови попелом як вираження печалі та скорботи від утрати близьких або від скоєних гріхів. Так вчинив багатостраждальний Іов, попустом Божим уражений проказою для посоромлення сатани. У книзі Іова читаємо: і відійшов сатана від лиця Господа й уразив Іова проказою лютою від підошви ноги його по саме тім’я його. І взяв він собі черепок, щоб шкребти себе ним, і сів у попіл [поза селищем] (Іов 2: 7, 8). Своїй дружині, що осуджувала його за відданість Богу, Який попустив йому зазнати страшної недуги, Іов відповів: ти говориш як одна з безумних: невже добре ми будемо приймати від Бога, а лихого не будемо приймати? (Іов 2: 10).

Так само вчинив і благочестивий ізраїльтянин Мардохей, вихователь цариці Есфирі, коли дізнався про указ царя Ксеркса знищити всіх іудеїв у перському царстві. У книзі Есфирі сказано: коли Мардохей дізнався про все, що робилося, роздер одяг свій і надяг на себе веретище і посипав попіл, і вийшов на середину міста і взивав із воланням великим і гірким: [знищується народ ні в чому не винний!] (Есф. 4: 1, 2).
Так висловила свою скорботу і сама Есфир, дізнав­шись про страшний царський указ і злу примху вельможі Амана, за намовою якого іудейський народ ледь не загинув. Святе Письмо оповідає: [<…> ца­риця Есфир прибігла до Господа, обійнята смертним горем, і, знявши одяг слави своєї, одягнулася в одяг скорботи і нарікання, і, замість багатокоштовних мастей, попелом і порохом посипала голову свою, і дуже виснажила тіло своє, і всяке місце, що прикрашається у веселощах її, покрила розпущеним волоссям своїм, і молилася Господу Богу Ізраїлевому] (Есф. 4: 17). Святе Письмо Старого Завіту рясніє прикладами носіння веретища (покаянного одягу) старозавітними праведниками і посипання ними своїх голів попелом як зримого покаянного обряду, що показує сердечну скруху тих, хто згрішив, про свої гріхи. Як благовістить псалмоспівець, цар і пророк Давид: жертва Богові —це дух упокорений, серцем скорботним і смиренним Ти не погордуєш (Пс. 50: 19).
Разом зі щирою скорботою про свої гріхи або втрату рідних старозавітні праведники, посипаючи свої голови попелом, висловлювали світлу надію віруючого серця на милість Божу, починаючи, таким чином, своє сходження ліствицею покаяння в Царство Боже. Головне в подвигу покаяння — усвідомлення своєї недосконалості й щиросердний покаянний крик душі до Бога. А посипати свої голови попелом не варто, бо істинне слово Спасителя: кажу вам, що так на небесах більше буде радості за одного грішника, що кається, ніж за дев’яносто дев’ять праведників, які не мають потреби каятися (Лк. 15: 7).

Віктор Науменко

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.