ПОМІЧНИЦЯ У СТРАЖДАННЯХ ЗАРАДИ ХРИСТА. Великомучениця Анастасія Узорішительниця (день пам’яті — 4 січня за н. ст.)

У тисячах тюремних храмів до її образу припадають люди, вимолюючи собі прощення. «Испроси нам оставления согрешений наших», — звертаються сьогодні в молитвах до святої Анастасії Узорішительниці християни всього світу. На іконах свята великомучениця зображена з хрестом у правій руці та невеликим сосудом у лівій. Хрест — шлях до спасіння. У сосуді — святий єлей для зцілення важких ран. Узорішительниця — значить визволителька від уз…

Свята Анастасія жила у той час, коли публічне сповідання себе християнином було рівнозначне смертному вироку. Основи віри вона сприйняла від своєї матері — таємної християнки. Батько праведниці був язичником. Більш ґрунтовно осягнути сутність вчення Христового їй допоміг святий старець Хрисогон. Якось мати Анастасії та улюблений учитель потрапили до в’язниці за сповідання віри. Після смерті матері, батько проти волі Анастасії видав її заміж за язичника, людину скупу й жорстоку. Єдиною втіхою для праведниці було надання допомоги бідним і відвідування ув’язнених християн.
Однак незабаром вона втратила і це — чоловік замкнув її в будинку. «Моли за мене Бога, — написала Хрисогону Анастасія, — за любов до Якого я страждаю до знемоги». Учитель їй відповів: «Не забувай, що Христос, Який ходить по водах, може втихомирити будь-яку бурю». Невдовзі після цього чоловік Анастасії загинув у морі. Отримавши повну свободу дій, праведниця витратила увесь свій величезний статок на служіння християнам, що страждають у в’язницях Рима та сусідніх міст.

Узорішительниця — так іменує праведницю наша традиція, беручи до уваги головний подвиг її життя — служіння християнським мученикам. Відвідуючи їх у темницях, свята «розрішала» їм узи, тобто полегшувала їхні страждання — приносила в’язням їжу, воду, одяг.
Бажаючи допомагати хворим та стражденним, великомучениця навчилася лікарському мистецтву і сама лікувала поранених. Про це служіння Анастасії говорить ще одне її імення — Фармаколітрія (Φαρμακολύτρια), що дослівно з грецької означає «лікувати ліками», «спокутувати», «визволяти». Анастасія полегшувала страждання хворих, лікуючи і зцілюючи їх. Не гребувала вона на руках своїх носити тих, які не могли вже рухатися, зазнавши жорстоких мук за Христа, і сама вкладала їм у вуста їжу, напувала їх, перев’язувала струпи. І в тому лише й полягала її радість, щоб послужити Самому Христу в особі тих, хто страждає за сповідання найсолодшого Його імені. Таким був подвиг святої Анастасії, такою була сила її любові до Бога.
Коли настала її черга, вона з радістю постраждала за улюбленого Господа. Це сталося 304 р. у м. Сірміум (нині Сремська-Митровиця, Сербія) у період правління імператора Діоклетіана, ім’я якого стало прозивним для хоча б трохи знайомих з історією християнської Церкви.
Якось, прийшовши у темницю до в’язнів, яких Анастасія навідувала напередодні, вона не знайшла їх на місці. Дізнавшись, що всі вони були страчені цієї ночі, праведниця гірко заплакала. Начальник в’язниці зрозумів, що вона теж християнка, і віддав її на суд правителю. Після безуспішних умовлянь мученицю прив’язали до чотирьох стовпів, а під ними розклали багаття. Однак, перш ніж розгорілося полум’я, свята душа Анастасії мирно відійшла до улюбленого Господа.
Сьогодні про подвиг святої можна почути в різних країнах. У Європі, наприклад, її більше знають під ім’ям Анастасія Молодша. Так іменують праведницю, щоб відрізняти її від іншої Божої угодниці — Анастасії Римлянині, яку називають Старшою. А ще святу знають під ім’ям Анастасія Сірмійська, Анастасія Іллірійська, Анастасія з Далмації. Про те, наскільки широка географія шанування Анастасії Узорішительниці, свідчать назви місць, де благоговійно зберігаються мощі праведниці, перенесені наприкінці V ст. із Сірміума в Константинополь. Прикластися до частиці мощей Божої угодниці можна в соборі в ім’я святої Анастасії хорватського м. Задар, в обителях Святої Гори Афон, а також у Римі і в монастирі баварського м. Бенедіктбойерн. Десниця (права рука) святої Анастасії перебуває в одному з грецьких монастирів острова Андрос, а місце постійного знаходження чесної глави праведниці пов’язано з обителлю Анастасії Узорішительниці, розташованою неподалік м. Салоніки (Греція).

Андрій Гор

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.