Помічниця у справах. Ікона Божої Матері “Спорителька хлібів”

Ікони Божої Матері — це свого роду фізичне нагадування всім нам про постійну материнську турботу Пресвятої Богородиці про нас і наше спасіння. Недаремно ж у приспівах богослужбових канонів, присвячених Діві Марії, читці виголошують: “Пресвята Богородице, спаси нас!”, а не, приміром, “помилуй нас”. Свята Церква вчить, що Божа Матір є не тільки молитвеницею за рід людський, але і прямою учасницею у нашому спасінні.

За справедливим твердженням святителя Ігнатія Брянчанінова, “ікони Божої Матері творять чудеса по всій землі, проповідують, засвідчують знаменнями істинне вчення Христове”. Про один із таких чудотворних образів Божої Матері ми і поговоримо.

Ікона “Спорителька хлібів” (день шанування — 28 жовтня за н. ст.) була написана відносно недавно — у другій половині XIX ст. На відміну від багатьох інших образів Пресвятої Діви Марії, це зображення не має шлейфу стародавніх оповідей, історій і чудес. Проте сила співприсутності з нею Божої Матері не стає від цього меншою. Достатньо сказати, що вже в наступному році після написання образа від нього звершилося чудо. Так, 1891 р., коли по всій Росії прокотилася хвиля голоду через неврожай, у Калузькій області й на полях Шамординської обителі урожай хліба був незвичайно багатим!
Сама назва чудотворного образа “Спорителька хлібів” вимагає невеличкого пояснення. Слово “спорити” спрадавна означало “сприяти, покращувати, удобрювати”. Таким чином, Матір Божа постає як Помічниця людям у їхніх трудах для здобуття хліба насущного. На іконі Владичиця світу зображена сидячою на хмарах. Її руки підняті у благословляючому русі. Внизу простягається поле, а на ньому серед квітів і трав лежать і стоять снопи жита. Думка написати це поле, та й сама назва образа, а також тлумачення його глибинних значень належать преподобному Амвросію Оптинському (1812–1891).
Історія ікони Божої Матері “Спорителька хлібів” розпочалась 1890 р. Саме тоді ігуменя Іларія, настоятелька Богородично-Всіхсвятського жіночого монастиря у місті Болхов, піднесла старцю Амвросію образ абсолютно незвичайного письма. Згідно з Переданням, ікону написав чернець Оптиної пустині Даниїл (Болотов) (1837–1907) (у миру — Дмитро Михайлович Болотов) — випускник Імператорської академії мистецтв. Преподобний старець з благоговінням прийняв новий образ. Він сам молився перед цією іконою і навчав шанувати її своїх духовних дочок — черниць заснованої ним Шамординської обителі, а також мирян, які приходили до нього.
Цікаво відзначити ще один факт. Святкування на честь ікони Божої Матері “Спорителька хлібів” за старим стилем звершується 15 жовтня — того ж дня, коли старця Амвросія, який упокоївся ще 10 жовтня, поховали.
Сьогодні цей чудотворний образ Божої Матері дуже шанований серед православних християн. І хоча оригінал святині було загублено, на честь ікони зводяться храми, пишуться численні списки, складаються богослужбові тексти. Створено й окремий акафіст на честь ікони Божої Матері “Спорителька хлібів”. Слова приспіву до кожного ікосу акафіста “Радуйся, Благодатная, Господь с Тобою! Подаждь и нам недостойным росу благодати Твоея и яви милосердие Твое!” завжди промовляються особливо благоговійно, також і на згадку про їхнього автора — преподобного старця Амвросія Оптинського, і, звичайно ж, на знак пошанування заступництва Царицею Небесною роду людського.

Андрій Гор

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.