Покликання до спасіння. Cвятитель Григорій Оміритський (день пам’яті — 1 січня за н. ст.)

Великий Божий угодник VI ст. святитель Григорій Оміритський за своє благочестиве життя вже в юному віці отримав від Бога дар зцілення і чудотворення. Деякий час Григорій служив дияконом у м. Медіолані (сучасний Мілан, Італія). Якось він почув від старця-самітника пророцтво про своє майбутнє служіння Господу в сані єпископа. Таке ж пророцтво святитель почув і від іншого духоносного старця, який под­визався у горах. На підт
вердження своїх слів той розповів Григорію про відоме йому явлення юнакові первоверховних апостолів Петра і Павла. Про це знав лише Григорій, тож подальші настанови старця він сприйняв як волю Божу. Подвижник відкрив святому, що йому слід вирушити до Рима, щоб помолитися біля мощей святих Воніфатія та Аглаїди (день пам’яті 1 січня за н. ст.), а потім — в Александрію Єгипетську, щоб прийняти там сан єпископа і стверджувати віру Христову в м. Негран (Ефіопія).

Виконуючи волю Божу, Григорій прибув до Рима. Біля мощей святих Воніфатія і Аглаїди праведник знову удостоївся явлення святого Петра. Апостол дав йому послух допомогати християнам, які страждають за ім’я Господнє в ефіопському м. Негран. А вночі Григорію уві сні явився апостол Павел і підніс йому чашу з єлеєм на знак того, що Григорій отримає благодать архієрейського служіння.
У той час ефіопські війська заволоділи Неграном. Новий правитель Єлезвой вирішив відновити християнство в місті, де до цього домінувала іудейська віра, тому звернувся по допомогу до Александрійського патріарха. Напередодні цих подій ієрархові дивним чином явився святий апостол Марк і звелів висвятити якогось диякона Григорія спочатку в сан пресвітера, а потім — во єпископа і відправити до Єлезвоя. Тож патріарх став розшукувати диякона на ім’я Григорій. Коли патріарх здійснював хіротонію, обличчя Григорія просвітилося неземним сяйвом, а від його одягу йшов благовонний фіміам.
Вже будучи єпископом, праведник помазав на царство нового царя на ім’я Авраамій, який повелів усім своїм підданим прийняти святе Хрещення. Проте у країні ще мали вплив прихильники іудейської віри. На диспуті з єврейськими старійшинами Григорій спростував усі аргументи рабина Єрвана, послуговуючись лише текстами Старого Завіту. Тоді Єрван вигукнув: “Якщо хочеш, щоб я душею увірував у твого Христа і визнав, що твій Бог — Бог істинний, то покажи мені Його, єпископе!”. Після палкої молитви святителя стався землетрус, і пролунав грім, так що всі попадали від страху. Коли ж люди встали, то побачили світлу хмару, усередині якої було видно Господа Іісуса Христа у невимовній славі. І чути було голос Господній до євреїв: “Заради молитви єпископа зціляє вас Розп’ятий вашими отцями”. Від побаченого видіння євреї осліпли, але, прийнявши святе Хрещення, — прозріли. Після цього великого чуда святитель Григорій ще понад 30 років управляв своєю паствою. Помер угодник Божий у 552 р.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.