Поборник віри Христової/ 8 листопада — день пам’яті Великомученика Димитрія Солунського

  Великомученик Димитрій народився в м. Солуні (сучасна назва — Салоніки) в Греції в сім’ї таємних християн. Імператор Максиміан Галерій, який зійшов на престол у 305 р., призначив Димитрія проконсулом Фессалонійської області. Головним обов’язком Димитрія був захист своєї області від зовнішніх ворогів, але імператор також зажадав від нього, щоб він переслідував і знищував християн. Димитрій замість цього став викорінювати язичницькі звичаї, а язичників навертати до Христової віри.

Імператору невдовзі донесли, що Димитрій — християнин. Повертаючись з походу проти сарматів (племен, що населяли причорноморські степи), Максиміан зупинився в Солуні, щоб розправитися з християнами. Готуючись до смерті, Димитрій роздав усе своє майно бідним, а сам перебував у молитві та пості.  
Імператор кинув проконсула до в’язниці й наказав влаштувати в Солуні гладіаторські бої. Християн розшукували, хапали й виштовхували на арену цирку. Там їх примушували битися з грізним гладіатором Лієм, який легко перемагав незвиклих до боїв християн і скидав їх на списи воїнів.  
Один юнак-християнин на ім’я Нестор відвідав Димитрія у в’язниці і той благословив його на єдиноборство з Лієм. Укріплений Богом, Нестор переміг гладіатора й кинув його на списи воїнів, як той кидав християн. Нестора відразу ж стратили. Розгніваний імператор наказав в’язничній варті так само умертвити і Димитрія. Це сталося в 306 р.  
Тіло великомученика віддали на поталу звірям, але християни таємно поховали його. За часів правління імператора Костянтина Великого над могилою великомученика Димитрія спорудили храм, а через сто років були знайдені його нетлінні мощі. При гробі великомученика Димитрія відбувалося безліч чудес та зцілень. З VII ст. від мощей святого Димитрія почало витікати пахуче й чудотворне миро. Тому великомученика Димитрія назвали Мироточивим.  
На Русі пам’ять святого Димитрія Солунського з давніх-давен пов’язують з військовим подвигом, патріотизмом і захистом Вітчизни. На спомин про воїнів, полеглих у Куликовській битві, для загальноцерковного поминання було встановлено Димитріївську батьківську суботу. Вперше цю службу було звершено у Троїце-Сергієвому монастирі 20 жовтня 1380 р. преподобним Сергієм Радонезьким, у присутності благовірного князя Димитрія Донського, який глибоко шанував свого небесного покровителя — великомученика Димитрія Солунського.  
 
Підготувала монахиня Євтропія (Бобровнікова)

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.