ПІСТ — ЧАС ГОВОРИТИ ПРО ВАЖЛИВІ РЕЧІ. У Києві проходить цикл просвітницьких зустрічей

У грудні Духовно-просвітницький центр УПЦ подарував відвідувачам галереї «Соборна» можливість поспілкуватися із відомими пастирями й місіонерами. Перша зустріч відбулася 8 грудня. Свою лекцію прочитав настоятель київських храмів в ім’я святителя Луки Кримського та в ім’я преподобного Агапіта Печерського протоієрей Андрій Ткачов.

Відомий проповідник запропонував відійти від заявленої теми Різдвяного посту і познайомив слухачів із типологією народу Божого.
Вихідною точкою роздумів отця Андрія стала древня традиція святкування євреями свята Кущів, учасники якого здійснюють обряд із пучками з чотирьох трав. Усі вони різні на запах та смак. Перша трава — пахне і смачна, друга — пахне, але несмачна, третя — не пахне і смачна, четверта — не пахне і несмачна. «Ці чотири види рослин символізують собою увесь народ Божий», — пояснює отець Андрій.
Перша категорія — це святі, які мають духовне знання, досвідну віру і справи, що свідчать про віру. Така людина вивчає Письмо, вникає в релігійне життя, вона має знання, яке від Бога, любить це знання і може навчити інших, будучи при цьому благочестивою. Вона прагне не тільки до знання і багатства духовного досвіду, але також виявляє його через милосердя, стриманість, людинолюбство, довготерпіння, лагідність тощо. Тобто вона релігійна не тільки теоретично, але й практично.
Друга категорія людей, за словами київського місіонера, відповідає траві, що пахне, але несмачна. «Це смоківниця, якщо завгодно, з листям, але без плодів, — пояснює отець Андрій. — Це людина, яка намагається щось із себе зобразити, але всередині вона не така, якою треба бути». До цього типу він відносить людей, які мають церковний досвід і знання, але не мають любові і справжнього благочестя.
Третій тип — це люди, які «смачні, але не пахнуть», благочестиві, однак невігласи. «У розвідку з ними йти можна, але питати в них поради не слід, — вважає протоієрей Андрій Ткачов. — Тому що вони не знають нічого, живуть на інтуїціях. Серце у них добре, а розум плутаний або порожній». Подібний тип людей часто стає здобиччю різних сект і хибних вчень. На думку отця Андрія, саме їх обдурили свого часу більшовики, спокусивши християнськими гаслами всесвітнього братерства й самопожертви.
Четвертий тип, вважає отець Андрій Ткачов, становить більшість населення. Це ті, які «не пахнуть і несмачні». «Люди, в яких немає нічого за душею. Жодних ідеалів, жодних вистражданих думок, жодного життєвого досвіду, тобто люди, в яких навіть на смертному одрі не знайдеться і двох слів, щоб сказати тобі їх від серця до серця», — стверджує отець Андрій.
Усі ці категорії людей складають народ Божий. За словами отця Андрія Ткачова, Церква складається зі «справжніх святих, тобто тих, які смачні й пахнуть, із несправжніх святих, які пахнуть, але несмачні, з нерозумних, але благочестивих людей, яких можна обдурити, й, нарешті, з “нікого” теж». При цьому важливо, відзначає лектор, знайти серед цих «чотирьох трав» себе і почати шлях поступового, але неухильного виправлення свого життя.
У другій частині бесіди отець Андрій розповів про три типи людей, залежно від їхнього впливу на оточуючих. Це «люди-їжа», «люди-ліки» й «люди-хвороба».
Перші — це ті, без яких ми не можемо обійтися, кохані, рідні та близькі. Другий тип — люди, які нам потрібні за певних обставин. І треті — люди, поява яких нам неприємна. Протоієрей Андрій Ткачов пропонує осмислити свої стосунки з оточуючими виходячи із цих трьох типів.
«Для більшості людей, які вважають себе віруючими, Бог є ліками, — говорить отець Андрій. — Він потрібен людям тоді, коли їм погано, боляче, страшно, сумно або самотньо. Це неправильно». Бог повинен бути для нас усім — їжею, диханням, сонцем, вважає проповідник.
У той самий час, отець Андрій відзначає, що «у світі збільшується кількість людей, які ставляться до Бога як до хвороби. Вони кажуть: “Відійди від нас, не чіпай нас, не заважай нам жити. Ми не хочемо робити те, що Ти хочеш, ми хочемо робити те, що ми хочемо”».
Отець Андрій Ткачов закликав присутніх частіше роздумувати про духовні речі й ділитися своїми відкриттями з друзями та близькими.
Друга зустріч у галереї «Соборна» відбулася 12 грудня. Цього разу своїми думками щодо місіонерства поділився «голов­ний молодіжний» архієрей УПЦ, намісник Свято-Троїцького Іонинського монастиря єпископ Іона.
На його думку, найдієвіше місіонерство — життя згідно із совістю. «Незалежно від того, священно­служителі ми чи миряни, ми повинні жити так, щоб наше життя було ілюстрацією Євангелія. Наше життя повинно бути Євангелієм в картинках. Не тільки піст повинен бути часом місіонерства, а взагалі усе наше життя!» — вважає владика.
З особливою теплотою і натхненням він розповів про Дохіарську обитель на Афоні, з якою має дружні стосунки Іонинський монастир.
«Афонські монастирі відрізняються від інших обителей тим, що там збереглася в недоторканності й безперервності чернеча традиція, — говорить єпископ Іона. — Адже в духов­ному житті дуже багато залежить від того, у кого ми вчимося, хто є для нас зразком для наслідування. У монастирі Дохіар, наприклад, ігуменом (настоятелем) є архімандрит Григорій. Він починав свій чернечий шлях під керівництвом двох подвижників благочестя, двох старців. Це Філофей (Зервакос) і Амфілохій Патмоський. Це дійсно два святі нашого часу. Старець Григорій — гідний спадкоємець і наслідувач цих подвижників». 
За словами владики, у Дохіарі виконується принцип справжнього чернечого спільножительства, який у Православ’я запозичили комуністи за радянських часів: «Від кожного — за здібностями, кожному — за потребами». Людина приходить у монастир зі своїми вміннями, які застосовує на послухах, і отримує від монастиря усе необхідне для життя.
«Дохіар — це справжнє, реальне спільножительство, — продовжує єпископ Іона. — Таке, про яке читаєш у «Стародавньому патерику», «Отечнику» та інших книгах, що оповідають про стародавніх єгипетських ченців. У братії монастиря немає жодного майна. Якщо до когось заходиш у келію, там ліжко, одна іконка в куточку, стіл, ряса, підрясник і якесь взуття. І все, більше нічого немає. Книг немає, тому що є величезна монастирська бібліотека й завжди можна взяти будь-яку книжку почитати. Ікона теж одна або дві, тому що основне молитвослів’я відбувається у храмі, де вся братія обов’язково збирається на богослужіння».
«Кожна людина там — це справжній діамант, — розповідає владика. — Наприклад, ігумен монастиря, старець Григорій, взагалі унікальна людина. У нього важка форма діабету, він періодично лікується, сам собі робить ін’єкції. І коли в нього загострення, коли йому особ­ливо важко, він не виходить на спільну роботу з братією. Але коли здоровий, то завжди разом із братією на послуху. Коли отець Григорій говорить про якусь духовну проблему, він буквально починає плакати. Він розповідає, а в самого сльози з очей течуть. Настільки він переймається цим чужим болем, так він його терзає. Він навіть більше переживає, ніж та людина, яка прийшла зі своєю проблемою».
Спілкування єпископа Іони з відвідувачами галереї «Соборная» продовжилося і після закінчення бесіди, так багато виявилося бажаючих поговорити з архієреєм про нагальні питання.
Третя, заключна зустріч, відбулася 26 грудня. В гостях у Духовно-просвітницького центру УПЦ був настоятель храму Успіння Пресвятої Богородиці у с. Коцюбинське Київської області священик Миколай Могильний. Він відомий як ведучий Іонинської «молодіжки» й духовно-просвітницьких передач на радіо «Ера». Крім того, отець Миколай разом зі своєю дружиною виховують вісьмох дітей. Тому його бесіда була присвячена секретам створення міцної сім’ї.
Організатори просвітницьких зустрічей обіцяють регулярно запрошувати цікавих співрозмовників у галерею «Соборна» та запрошують усіх бажаючих відвідати Духовно-просвітницький центр УПЦ на території будівництва кафедрального собору на честь Воскресіння Христового (http://www.sobor.in.ua, http://www.duhcenter.in.ua) за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 3.
Олег Карпенко

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.