ПАЇСІЙ СВЯТОГОРЕЦЬ ПРО ПРОКЛЯТТЯ

«У гніві й роздратуванні кинуті побажання: “Будь ти проклятий!”; “Нехай тобі всячина!”; “Щоб ти здох (вдавився, провалився)”; “Щоб у тебе руки відсохли!” тощо — дуже поширені. Часто проклинають одне одного родичі. Чи правда, що материнське прокляття, проклін свекрухи особливо тяжкі? І чи є таке поняття, як родове прокляття?»
Ольга

Багато хвороб, причини яких не можуть знайти лікарі, очевидно, з’являються від прокльону. А лікарі що — хіба вони знайдуть проклін? Якось до мене в келію принесли паралізованого чоловіка. Такий здоровенний дядько, а не міг сидіти! Його тулуб не згинався, був як дерев’яний. Одна людина несла його на спині, а друга підтримувала ззаду. Я поставив бідоласі два пеньки, і він насилу там примостився. Його супутники сказали мені, що він у такому стані з 15-літнього віку й страждає ось уже 18 років. «Та ж хіба таке може трапитися ні з того ні із сього? — подумав я. — Ні-ні, тут криється якась причина».
Я почав розпитувати й дізнався, що цього юнака хтось прокляв. Що ж трапилося? А от що: якось він їхав до школи, сів у автобус і розкинувся на сидінні. На зупинці в автобус увійшли літній священик та один дідок і стали біля нього. «Встань, — сказав йому хтось, — поступися місцем старшим». А він, не звертаючи ні на кого уваги, розвалився ще більше. Тоді дідусь, що стояв поруч, сказав йому: «Ось таким витягнутим і залишишся назавжди — не зможеш сидіти». І цей прокльон подіяв. Он воно як — юнак був нахабнуватий. «А чого я, — каже, — вставатиму? Я за своє місце заплатив». Так, але ж інші теж заплатили. Стоїть літня поважна людина, а ти — підліток — розсівся. «Ось через це все й сталося, — сказав я йому. — Щоб стати на ноги, спробуй покаятися. Тобі необхідне покаяння». І як тільки бідолаха зрозумів й усвідомив свою провину, так одразу й одужав.
Проклін має силу в тому разі, коли він є реакцією на несправедливість. Наприклад, якщо одна жінка підніме на глум іншу — яка страждає — або скоїть їй якесь зло й постраждала її прокляне, то переводиться рід тієї, яка вчинила несправедливо. Тобто якщо я роблю комусь зло і ця людина мене проклинає, то її проклін має силу. Бог попускає прокльонам мати силу подібно до того, як Він попускає, приміром, одній людині вбити іншу. Однак якщо все було справедливо, то проклін вертається назад — до тієї людини, яка цей проклін адресувала.
Той, на кого спрямований проклін, мучиться в цьому житті. Але той, від кого виходить проклін, мучиться в цьому житті й страждатиме в житті вічному, бо якщо така людина не покається й не висповідається, то там вона буде покарана Богом як злочинець. Можливо, хтось дійсно тебе чимось скривдив. Але, проклинаючи людину, яка тебе скривдила, ти немов хапаєш пістолет і вбиваєш її. За яким правом ти так чиниш? Хай там що робить тобі твій кривдник — убивати його ти не маєш права.
Якщо людина когось проклинає, то це значить, що в ній є злість. Людина проклинає іншу людину, коли із пристрастю, з обуренням бажає їй зла.
Звільнитися від прокльону можна покаянням і Сповіддю. Я знаю чимало таких випадків. Люди, які постраждали від прокльону, усвідомивши, що їх прокляли, бо вони у чомусь були винні, покаялися, висповідалися, і всі їхні лиха припинилися. Якщо винний скаже: «Боже мій, я вчинив таку-то й таку-то несправедливість. Вибач мені!» — і щиро, до щему в серці розповість про свої гріхи на Сповіді священику, то Бог пробачить покутника, адже Він — Бог.
Паїсій Святогорець

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.