ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ БЛАЖЕННІШОГО МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО І ВСІЄЇ УКРАЇНИ ВОЛОДИМИРА АРХІПАСТИРЯМ, ПАСТИРЯМ, ЧЕРНЕЦТВУ І ВСІМ ВІРНИМ ЧАДАМ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

«Ось настало у нас жадане і спасенне свято —
день Воскресіння Господа нашого Іісуса Христа!
Сьогодні скинуто владу диявола, сьогодні
зруйновано узи смерті, знищено перемогу пекла».
(Святитель Іоанн Златоуст)

Возлюблені у Господі архіпастирі й пастирі,чесне у Христі чернецтво, боголюбиві миряни — брати й сестри!
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Сповнений особливого почуття радості, нині знову звертаюся до вас із цим життєствердним вітанням! Немає у світі сили, здатної забрати в нас пасхальну радість, бо дарована вона нам Тим, Хто переміг смерть, переміг світ, який у злі лежить. Від того часу, коли Воскреслий Господь звернувся до Своїх учнів з привітанням — Радуйтеся (Мф. 28: 9), радість Його славного Воскресіння завжди живе в Церкві.
Цієї пасхальної ночі ми входимо у прикрашений чертог Небесного Царя, в якому уготовано для нас святковий стіл — «Трапе́за багата, — г­оворить І­оанн Златоуст, — насолодіться всі! Телець вгодо­ваний, нехай ніхто не піде голод­ним! Усі на­солодіться бенкетом віри, усі сприйміть багатство благості!».
Воскреслий Спаситель світу — Глава тіла Церкви; Він — початок, первісток із мертвих, щоб мати Йому в усьому першість, бо благоугодно було Отцю, щоб у Ньому була вся повнота (Кол. 1: 18–19). Тому, вкушаючи від Пасхальної трапéзи — причащаючись Тіла і Крові Христових, — ми отримуємо повноту життя (див.: Кол. 2: 10). Жодне людське переживання не може бути порівняне з тим, що відкриває нам Господь цієї світосяйної ночі — провісниці дня загального воскресіння. Той, хто хоч раз відчув пасхальну радість, уже ніколи не зможе забути її. У світлі цієї радості тьмяніють усі наші негаразди, в ній потопають усіляка зневіра і страх.
Те, що сталося дві тисячі років тому в Єрусалимі пасхальної ночі, залишається для нас незбагненною таємницею. Людський розум не може до кінця осягнути всемогутність і премудрість Бога, явлені в чуді Воскресіння Христового. Але у храмі, особливо в ніч пасхального торжества, ми вира́зно відчуваємо живу присутність Воскреслого Господа. Апостоли свідчили світові про те, що бачили їхні очі й чого торкалися їхні руки. Однак і ми свідчимо про те, що наповнює наші серця. Ми свідчимо про незбагненну присутність Воскреслого Христа в цьому грішному світі. Про нетлінне світло Його Воскресіння, про пасхальну радість, яку ні з чим не порівняти.
Наша Церква іменується апостольською, тому що вона покликана до постійного свідчення про Христа, до постійного апостольського служіння. І пасхальну радість Господь дає нам не для того, щоб ми самі насолоджувалися нею. Він закликає нас ділитися цією радістю з людьми, які нас оточу­ють. «Звільніть від печалі душі, пригнічені скорботою, як Господь звільнив наше тіло від умертвіння, поверніть честь зганьбленим, втіште за­журених… — пише святий Григорій Ніський, — нехай для всіх цвіте, немов квітка, краса цього свята!». Ми повин­ні нести світові звістку про Воскреслого Христа, повинні свідчити про свою віру, яка спонукає нас до справ любові й милосердя.
Нинішній рік для нас особливий. Наша Церква цього року урочисто відзначатиме 1025‑річчя Хрещення Київської Русі. Понад тисячу років тому святий рівноапостольний князь Володимир привів свій народ до світла Христової істини, і наші предки, а через них і ми, стали причасниками пасхальної радості. Святкування цього великого ювілею має стати свідченням усеперемагаючої сили Христової любові й неминущої цінності нашої віри. Цьогоріч також виповнюється 1150 років від початку просвітницької місії святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, завдяки яким світлом Істини були освічені слов’янські народи. Цей рік є і роком 1700‑річчя Міланського едикту святого рівноапостольного царя Костянтина, який припинив гоніння на християн у Римській імперії, сприяв проведенню Першого Вселенського Собору і знайденню найбільших християнських святинь, зокрема й Животворящого Древа Хреста Господнього. Знаменним є те, що всі ці ювілеї припали на один рік, бо саме зі святим рівноапостольним царем Костянтином та просвітителями слов’ян Кирилом і Мефодієм порівнює Свята Церква хрестителя Київської Русі рівноапостольного великого князя Володимира. У день пам’яті святого, 28 липня 2013 р., ми чекаємо на прибуття до Києва для участі в ювілейних урочистостях Предстоятелів і представників усіх Помісних Православних Церков і братських православних народів.
Як Предстоятель Української Православної Церкви та Митрополит святого града Києва — стольного міста великого князя Володимира та колиски Право­слав’я на Русі, у ці світлі дні знову і знову звертаюся до вас, дорогі співбрати архіпастирі, улюб­лені отці, брати і сестри, зі словами радісного великоднього вітання! Нехай наша радість у Христі Воскреслому примножується в нас, а через нас — і в усьому світі. Будемо ж щедро ділитися цією радістю з нашими ближніми, будемо нести у світ світло Христового Воскресіння, будемо знову і знову радісно вітати один одного:
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
† Володимир
Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Української Православної Церкви
м. Київ, Пасха Христова, 2013 р.

 

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.