ПАЛІАТИВНЕ ЛІКУВАННЯ

Термін «паліативний» походить від латинського слова «pallium», що в перекладі означає «маска» або «плащ». Це визначає зміст і філософію паліативної допомоги: згладжування — пом’якшення проявів невиліковної хвороби та/або «укриття плащем», тобто створення покриву для захисту тих, хто залишився «в холоді і без захисту».
Паліативне лікування, на противагу радикальному, означає боротьбу не з коренем хвороби, а лише із зовнішніми ознаками або побічними проявами, що її ускладнюють. Звідси паліативні засоби, паліативні міри або паліатив взагалі означає засіб недієвий, який не усуває зла остаточно, а приносить лише тимчасове полегшення.

Паліативне лікування починається тоді, коли всі інші види лікування вже не мають ефекту, коли людина починає говорити про смерть, коли починають відмовляти життєво важливі органи. Метою такого лікування є створення для пацієнта можливостей кращої якості життя. Воно повинно спрямовуватись не тільки на задоволення фізичних потреб пацієнта, а й на задоволення не менш важливих — психологічних, соціальних і духовних потреб.
У паліативному лікуванні першочерговим завданням є не продовжити життя, а зробити відведений відрізок життя якомога комфортнішим і значущим.
Родичі повинні активно брати участь у паліативному лікуванні своїх близьких. Для того щоб забезпечити хворому підтримку, слід дати йому можливість висловити свої почуття, навіть якщо це будуть почуття гніву, горя. Не слід перешкоджати прояву негативних емоцій. Такт, витримка, увага, чуйність допоможуть родичам у спілкуванні з пацієнтом.
Спілкуючись з пацієнтом, постарайтеся виділити час для того, щоб він бачив, що ви не поспішаєте. Слід завжди враховувати, що, якщо ваша близька людина невиліковно хвора, вона сама іноді не відчуває страху і відчаю, поки не побачить страх і відчай у очах інших. Про свій діагноз пацієнт може здогадатися за виразом ваших очей, мімікою, жестами, тобто за мовою тіла. Не слід прикидатися, бадьоритися, обманювати, уникати прямої і чесної розмови. Хибний оптимізм призводить до руйнування надії. При цьому зовсім не враховується, що орієнтація лише на позитив у житті підводить людину, розслабляє, вводить в оману, робить її нестійкою в горі. Вона не справляється з нещастям, що випало на її долю.
Отже, основне завдання при паліативному лікуванні — це зменшення і по можливості повне зняття больового синдрому, симптоматичне лікування різних симптомів і синдромів, що погіршують якість життя, уповільнення росту і прогресування злоякісної пухлини та її метастаз, вплив на імунну систему і попередження ускладнень, пов’язаних з хіміо- і променевою терапією. Можливості сучасної медицини дозволяють у деяких випадках повністю призупинити ріст пухлини й метастаз і тим самим значно продовжити життя пацієнту.

Підготувала Олена Головіна

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.