«От художества волшебнаго обратився». Священномученик Кіпріан, свята мучениця Іустина і святий мученик Феоктист (день пам’яті — 15 жовтня за н. ст.)

З наймолодших літ уродженець м. Антіохії Кіпріан серйозно вивчав чародійство та язичницьку філософію. Пройшовши курс навчання у таких центрах греко-римської цивілізації, як Аргос, Таврополь, Мемфіс, Вавилон, він у 30 років отримав посвячення у жерці на горі Олімп. Кіпріан досяг чималого успіху в спілкуванні з духами злоби піднебесної. Він бачив самого князя темряви, отримав у прислугу полк бісів та силу керувати стихіями, викликати мерців, насилати на людей мор і пошесть. З такими здібностями Кіпріан був з пошаною прийнятий язичниками Антіохії, де дістав посаду головного жерця.

Проте зустріч з юнаком на ім’я Аглаїд поклала початок новій історії в біографії Кіпріана. Закохавшись у дівчину на ім’я Іустина, Аглаїд ніяк не міг добитися взаємності. Тоді юнак звернувся до відомого мага і чарівника з проханням вплинути на Іустину, щоб та дала згоду вийти за нього заміж. Кіпріан почав спокушати дівчину, прикликаючи бісів, що розпалюють блудну пристрасть. Він і сам разом з одним із бісівських князів поставав перед Іустиною в різних образах. Зрештою навів на її родину і все місто мор, але і тоді був переможений силою чистої молитви Іустини, яка увірувала в Христа і привела до Господа своїх батьків, давши обітницю присвятити себе Богові. Однак не звиклий до поразок Кіпріан вперше в житті відчув безсилля бісівських слуг перед вірою у Христа і хресним знаменням. Навіть при згадці імені Іустини духи злоби розсіювалися і чари переставали діяти. На зміну звичному почуттю власної величі прийшло відчуття глибокого падіння і нікчемності тих, кому він служив. «Якщо ти боїшся навіть тіні Хреста і тремтиш перед ім’ям Христовим, — сказав Кіпріан сатані, — то що ти робитимеш, коли сам Христос прийде на тебе?» Диявол тут же накинувся на жерця, який зрадив йому, і став бити і душити його. Щоб врятуватися, Кіпріан вдався до сили хреста і прикликав на допомогу Господа Іісуса Христа. З почуттям глибокого покаяння вчорашній жрець звернувся до місцевого єпископа Анфима, віддавши на спалення всі свої книжки. Наступного дня Кіпріан прийшов у храм і не виходив з нього, поки не прийняв святе Хрещення. Його служіння Богу було настільки ревним, що через місяць він був висвячений на диякона, через рік на пресвітера, а ще через деякий час прийняв архієрейський сан. Коли імператор Діоклетіан почав гоніння на Церкву, то в єпархії Кіпріана вже не залишилося людей, які бажали приносити жертви ідолам, а їхні капища були занедбані. Разом з Іустиною, яка на той час несла послух ігумені монастиря, праведника схопили і привели на допит у Нікомідію. Рішуче відмовившись принести жертви ідолам, святі Кіпріан та Іустина були усічені мечем у 304 р. Бачачи силу їхньої віри, один з воїнів на ім’я Феоктист привселюдно визнав себе християнином і був страчений на місці. Сьогодні християни особливо прикликають ім’я святого священномученика Кіпріана у боротьбі з нечистими духами.  

Підготував Андрій Гор

 

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.