Окраса Церкви. Святитель Никифор I, патріарх Константинопольський, сповідник (день пам’яті — 15 червня за н. ст.)

Святитель Никифор був видатним церковним діячем свого часу, «окрасою епохи і кафедри». Глибока віра й готовність до подвигу сповідництва були закладені в ньому його батьками, Феодором і Євдокією. Його батько постраждав як сповідник під час іконоборчих гонінь. Мати пішла за чоловіком у вигнан­ня, а після його смерті закінчила життя в чернецтві.
Никифор народився в Константи­нополі у другій половині VIII ст. Отримавши хорошу світську освіту, він багато часу приділяв вивченню Святого Письма і читанню духовних книг. При імператорі Левові IV святий займав високу посаду царського радника. Перебуваючи при дворі, Никифор вів добродійне життя. У 787 р., за правління наступного імператора, Костянтина VI, і його матері, святої Ірини, в Нікеї відбувся VII Вселенський Собор, на якому було засуджено іконоборчу єресь. Никифор отримав право виступити на Соборі від імені імператора. Володіючи глибокими знаннями Святого Письма, своїм словом на захист Православ’я праведник надав значну допомогу святим отцям Собору.
Придворне життя обтяжувало Никифора. Минуло ще трохи часу, і він залишив службу, оселившись на узбережжі протоки Босфор. Там він провадив життя в наукових працях, безмовності, пості та молитві. На місці своїх подвигів праведник побудував храм і заснував монастир.

Невдовзі помер Константинопольський патріарх святитель Тарасій. Предстоятелем Візантійської Церкви було обрано Никифора. Це сталося у 806 р., у день Святої Пасхи.
Новий імператор Лев V Вірменин був прихильником іконоборчої єресі. Але святитель безбоязно роз’яснював народу вчення про шанування святих ікон, написав прохання до імператриці, намагався напоумити і самого правителя, проте безрезультатно. Лев V викликав із заслання єпископів і кліриків, відлучених від Церкви, і скликав собор. Він зажадав, щоб і патріарх з’явився на собор для дебатів про віру. Однак святитель Никифор відмовився, посилаючись на те, що вчення іконоборців уже було піддано анафемі VII Вселенським Собором. Тоді єретичний собор оголосив про відлучення від Церкви Никифора та його попередників — святителів Тарасія і Германа.
Никифор Сповідник був засланий до монастиря в Хрисополь, а потім — на о. Проконніс в Мармуровому морі. У 828 р., після 13 років злигоднів і скорбот, патріарх помер. Нетлінні мощі Константинопольського святителя пролежали в землі 19 років. У 847 р. вони з урочистостями були перенесені в Софію Константинопольську.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.