ОБРАЗ ПОКАЯННЯ. Преподобна Пелагія Антіохійська (день пам’яті — 21 жовтня за н. ст.)

У середині V ст. м. Антіохія на Оронті було квітучим мегаполісом із безліччю храмів та з великою християнською общиною. Тут розміщувалася кафедра головного в окрузі архієрея. Якось в Антіохію з’їхалися місцеві єпископи, щоб обговорити низку церковних питань. Засідання Собору проходили у храмі. В один із днів архієреї, як зазвичай, вийшли на подвір’я церкви, щоб відпочити.

У цю мить повз храм проходила група молодих людей, які голосно щось вигукували, намагаючись справити враження на дівчину, що йшла, тим самим здіймаючи галас і неминуче привертаючи до себе увагу оточуючих. Неможливо було не помітити красуню, яка йшла в середині натовпу, в розкішному вбранні та з розпущеним волоссям. Опустивши погляд, єпископи намагалися не помічати того, що відбувається. Серед присутніх архієреїв був і Ілінопольський владика на ім’я Нонн, який вирізнявся мудрістю та розсудливістю. Він не став зніяковіло відводити погляд, а, навпаки, пильно розглядав дівчину і юнаків, які її оточували. Коли галаслива юрба зникла, Нонн запитав єпископів: «Хіба не сподобалася вам краса цієї жінки та її вбрання?». Вони мовчали. Тоді Нонн продовжив: «А я багато чого навчився від неї. Вона поставила собі за мету подобатися людям. І, як ви думаєте, скільки годин витратила вона на те, щоб прикрасити себе, на турботу, щоб здатися гарнішою за інших жінок в очах своїх шанувальників? На Страшному суді нею засудить нас Господь, тому що ми, маючи на Небі безсмертного Жениха, нехтуємо станом своєї душі. З чим ми постанемо перед Ним?». Прийшовши в гостиницю, святий Нонн став старанно молитися про спасіння тієї дівчини.
Її звали Пелагія. Антіохія була її рідним містом. Свою природну красу дівчина старанно підкреслювала красивими сукнями й дорогими прикрасами, за що була прозвана шанувальниками Маргаритою, що в перекладі з грецької означає «перлина». Пелагія була легковажною і вела розпусний спосіб життя. Якось у неділю вона, приваблена таємничою силою, вперше зайшла до храму. У цей час святитель Нонн звершував Божественну літургію. Пелагію особливо вразили слова проповіді єпископа, що говорив про Страшний суд і майбутню справедливу відплату від Господа, Який прийде судити весь людський рід. Дівчина вжахнулася від свого способу життя і одночасно впала у відчай, тому що не сподівалася вже отримати спасіння. Прийшовши до Нонна, Пелагія зізналася в тому, що вона не гідна прощення: «Гріхи мої чисельніші за пісок морський, і не вистачить води в морі, щоб омити мої мерзенні справи». Святитель знайшов необхідні слова, щоб утішити зневірену дівчину, і запропонував їй прийняти Хрещення. Після цього вночі Пелагії явився диявол, який став умовляти її повернутися до колишнього життя. Свята помолившись, перехрестилася, і ворог зник. Незабаром праведниця зібрала свої коштовності й віднесла їх до єпископа, який благословив роздати усе бідним, сказавши: «Нехай буде розумно витрачене недобре зібране». Після цього свята вдягла волосяницю, обстригла волосся і прийшла до Єрусалима. Там вона прийняла чернецтво і зачинилася в келії на Оливній горі. Пелагію прийняли за юнака, і з часом місцеві жителі вже привселюдно розповідали про дивовижного монаха Пелагія, євнуха, якого Господь прославив безліччю благодатних дарів. Після декількох років подвигу в пості та молитві, преподобна Пелагія відійшла в інший світ. Коли покійного ченця стали готувати до поховання, з’ясувалося, що Пелагій насправді жінка. Померла праведниця приблизно 457 р.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.