ib2100

Невтомний проповідник Божої благодаті Святий апостол Филип (день пам’яті — 27 листопада за н. ст.)


Про святого апостола Филипа в Євангелії можна знайти кілька згадок. Саме він привів до Христа апостола Нафанаїла; запитав у Господа, скільки потрібно грошей, аби купити хліба для п’яти тисяч людей. Це апостол Филип привів еллінів, які хотіли побачити Христа, і, нарешті, саме він під час Таємної Вечері запитав у Іісуса Христа про Бога Отця. Будучи уродженцем галілейского м. Віфсаїди, Филип добре знав Святе Письмо Старого Завіту. Розібравши зміст пророцтв, він разом з іншими благочестивими іудеями очікував незабарного приходу Месії. Зустрівши Спасителя, Филип пішов по Його поклику за Ним.

Після Вознесіння Господа апостол звернувся до жителів Галілеї з проповіддю про воскреслого Христа, творячи безліч чудес. Серед них — і воскресіння померлого немовляти. Звістка про те, що апостол Христовий вирушив із Галілеї до Греції, змусила первосвященика Єрусалима разом з книжниками піти за ним, щоб звинуватити його перед місцевими іудеями. Коли ж зав’язалася суперечка, то Филип викрив первосвященика у брехні, повідомивши, що він переконав солдатів, які охороняли гроб Спасителя, сказати неправду, ніби Христос не воскрес, а Його тіло викрали. Після довгої суперечки первосвященик разом з книжниками з гнівом кинулися на Филипа, ображаючи Господа. Але руки іудеїв не торкнулися праведника — нападники раптом осліпли. І тільки після молитов святого до Христа до них знову вернувся зір. Багато хто із свідків події сповідали Христа Господом і прийняли святе Хрещення. Перш ніж продовжити свій шлях, Филип поставив єпископа для новоствореної місцевої християнської громади.

Прийшовши до Азії, апостол через Парфи вирушив до Азота, де оселився у місцевого жителя Нікокліда. Його донька страждала хворобою очей, і Филип зцілив її. Незабаром Нікоклід разом з усім сімейством прийняв Хрещення. У м. Ієраполі Сирійському праведник наразився на смертельну небезпеку від розлючених успіхами його проповіді іудеїв: Филипа мало не спалили в будинку одного з місцевих жителів на ім’я Ір, який гостинно прийняв апостола. Проте воскресіння праведником померлого юнака, зцілення висохлої руки начальника міста Аристарха, який хотів ударити Филипа, та інші чудеса змусили багатьох покаятися і прийняти Хрещення. Новій громаді християн святий поставив єпископом Іра, а сам продовжив благовістити в Сирії, Малій Азії, Лідії та Місії. Апостол стійко переносив усі випробування: праведника виганяли з поселень, побивали камінням, ув’язнювали… Разом з ним завжди поруч була його сестра Маріамна.

Останнім містом, яке чуло спасенні слова Филипа про розіп’ятого та воскреслого Іісуса Христа, став Ієраполь Фрігійський. У ньому були поширені численні релігійні культи. У межах міста також був храм, присвячений зміям. У ньому жила величезна єхидна, яку апостол Христовий умертвив своєю молитвою, зціливши потім багатьох городян, які постраждали від укусів змій. Серед них була і донька правителя міста на ім’я Анфіпата, яка прийняла християнство. Дізнавшись про те, що сталося, правитель Анфіпат наказав схопити Филипа з сестрою та апостолом Варфоломієм, який також перебував у цьому місті. Филипа й Варфоломія розіп’яли на хрестах. Раптом стався землетрус. Филип почав молитися, щоб люди не постраждали від лиха. В результаті загинули тільки Анфіпат разом із жерцями храму змій. Коли апостолів почали знімати з хрестів, то Варфоломій ще був живий, а святий Филип вже відійшов до Господа. Вражені чудесами, жителі Ієраполя прийняли святе Хрещення від рук апостола Варфоломія, який поставив їм єпископа.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.