НЕ ПІДДАВАТИСЯ НА ПРОВОКАЦІЇ

У 24‑му номері «Церковної православної газети» за минулий рік було опубліковано статтю про спроби зустріти кінець світу в різні часи. У зв’язку з цим у мене виникли питання. Навіщо людству в Біблії дано такі неясні одкровення, через які раз у раз відбувається плутанина? Хіба це не спокуса? І навіщо взагалі нам дано Апокаліпсис, якщо зрозуміти його до кінця ніхто не може? 
Віталій, м. Київ

Відповідає архімандрит Лонгин (Чернуха):
— Не тільки у книзі Одкровення Іоанна Богослова говориться про кончину нашого світу. Задовго до її появи про це свідчили пророки Старого Завіту, Сам Господь наш Іісус Христос, а також апостоли у своїх посланнях.
Дійсно, ми поки, як говорить апостол Павел, лише гадаючи (1 Кор. 13: 12) бачимо вияв духовного світу (в його минулому, сьогоденні та майбутньому). Ці духовні знання, а в чомусь і здогади, по‑перше, допомагають нам подолати наше уявлення про життя в його матеріальному бутті. Через подібні пророцтва Святе Письмо дає нам змогу відчути смак духовного світу. Людині завжди хотілося знати, що чекає її та все людство в майбутньому. Саме цю потребу, певною мірою, задовольняє Святе Письмо. Але робить це так, щоб у нас усе ж залишалося відчуття таємничості. Адже це відчуття є неодмінним атрибутом віри.
Крім того, картини глобальних подій, грандіозних битв між силами добра і зла, описані в Апокаліпсисі, пробуджують наш дух від земного анабіозу (сплячки), в який ми періодично впадаємо через суєту земних турбот. На тлі цих подій тьмяніють земні пріоритети, ми стаємо сприйнятливішими до духовних речей. Мимоволі ставимо собі питання: а на чиєму ми боці — добра чи зла? Ці роздуми пробуджують і почуття покаяння.
Слід зазначити, що деякі пророцтва досить ясні. Наприклад, про те, що перед кончиною цього світу Євангеліє буде проповідано всім народам (див.: Мф. 24: 12–14, Лк. 18: 8), украй збідніє віра і любов між людьми (див.: Мф. 24: 6, 7), з’явиться багато лжепророків (див.: Мк. 13: 22), будуть особливі безлади й протистояння у світі політичному, місцями настануть голод, моровиця та великі землетруси, а потім, перед самим пришестям Христовим, померкнуть сонце і місяць (див.: Мф. 24: 6–39, Мк. 13: 14–25). Це орієнтири, які нагадують нам про те, що час близько, що ми маємо бути пильними. З цими духовними покажчиками ми повинні звіряти свій духовний стан, чи не підпадаємо ми самі під гріхи, про які, наприклад, говорить апостол Павел: знай же, що в останні дні настануть тяжкі часи. Бо люди будуть самолюбні, сріблолюбні, горді, зневажливі, лихослівні, батькам непокірні, невдячні, нечестиві, недружелюбні, непримиримі, наклепники, нестримані, жорстокі, не люблячі добра, зрадники, зухвалі, пихаті, більше розкошолюбні, ніж боголюбні, що мають вигляд побожності, а сили її відреклися (2 Тим. 3: 2–5).
А що стосується плутанини, то виникає вона з причини людської гордині й жадібності. У першому випадку — це бажання відчути себе, розгадавши таємниці пророцтв, ні багато ні мало пророками, а у другому — ставши новим вождем обманутих, на їхні пожертвування збити собі капітальчик. І Святе Письмо в цьому не винне. Диявол усіляко намагається підмінити істину неправдою. Але ж ми попереджені. Тільки потрібно включати розум і не піддаватися на провокації.
До речі, тут хочу торкнутися нинішньої проблеми в нашому церковному житті, пов’язаної з тим, що деякі віруючі бачать свою місію у протистоянні пришестю антихриста, в боротьбі з ІНПП та подіб­ними речами. Їхнє основне завдання — віддалити час пришестя антихриста, не допустивши введення електронних засобів ідентифікації особи.
Але якщо дотримуватися їхньої логіки, то незабаром з’являться й інші проблеми, які вже не будуть пов’язані з числом 666. Адже прик­метами близького кінця світу (а з ним і пришестя антихриста) будуть не тільки процеси глобалізації, що призводять до тотального контролю над людиною, але і проповідь Євангелія по всій землі й настання миру в усьому світі (див.: 1 Фес. 5: 3). То що ж, тоді, аби затримати прихід антихриста, християни повинні будуть облишити проповідь Євангелія, стати мілітаристами й боротися з будь-яким виявом миротворства? Щоб уникнути такого абсурду, слід прагнути творити якомога більше добрих справ заради Бога, шукати Царства Небесного, а не антихристового, а все інше додасться (див.: Лк. 12: 31).

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.