НАВІЩО ЛЮДИНІ ДОТРИМУВАТИСЯ ПОСТУ?

Традиція посту має давнє походження, що засвідчує Біблія. На самому початку буття людства яскравим прикладом посту для наших праотців була заборона споживати від дерева пізнання добра і зла в Едемському саду. Сенс посту для Адама та Єви полягав не лише у відмові від певного роду їжі, але й у послуху Богові.

У подальшій біблійній історії ми також спостерігаємо багато прикладів посту. Відомі праведники Старого Завіту проводили численні дні у пості та молитві. Так, 40 днів постився пророк Мойсей перед отриманням заповідей Божих. Пророк Ілія перед явленням йому Господа також перебував у 40-денному пості.
Але не тільки певні люди накладали на себе піст. Жителі цілих міст проводили час у пості та покаянні. У книзі пророка Іони оповідається про покаянний піст царя та жителів міста Ніневії, причому посту дотримувалися усі без винятку.
Іудеї у часи небезпеки або суспільного лиха вважали релігійним обов’язком накладати на себе обітницю посту, тобто утримуватися від їжі, приносити особливі жертви та посилено молитися. Архімандрит Никифор (Бажанов) у своїй “Біблійній енциклопедії” відзначає, що “євреї дотримувалися постів з особливою суворістю, і взагалі від вечора до вечора, тобто 24 години не тільки утримувалися від їжі, а й навіть від усіх інших тілесних потреб. При цьому вони звичайно одягали вретище, знімали свої сандалії, не вмивали рук, не помащували голови та посипали її попелом; синагоги під час постів сповнювалися покаянним плачем”.
У Новому Завіті оповідається, що Сам Христос перед виходом на громадське служіння упродовж 40 днів постився у пустелі. Учні Христа — апостоли, багато своїх діянь супроводжували постом (див.: Діян. 13: 2–3). Важливо відзначити, що піст є не лише давньою традицією, але й необхідним елементом духовного життя віруючої людини. Господь Іісус говорить про боротьбу з нечистою силою: “цей же рід виганяється тільки молитвою і постом” (Мф. 17: 21). Святий праведний Іоанн Кронштадтський зазначає: “Хто відкидає пости, той відбирає і в себе і в інших зброю проти багатопристрасної плоті своєї і супроти диявола, сильних проти нас особливо через нашу нестриманість, від якої походить усякий гріх”.
Проте дехто вважає, що піст у значенні обмеження їжі — справа необов’язкова, другорядна, головне ж — не казати неправди та не кривдити ближнього. При цьому інколи посилаються на слова Святого Письма: “не те, що входить в уста, сквернить людину, а те, що виходить з уст, сквернить людину” (Мф. 15: 11). Подібне міркування зустрічається нерідко, тому розглянемо це питання більш уважно.
Господь викриває лицемірство книжників та фарисеїв, які приділяють надмірну увагу своїм переданням. Одним із таких передань було обов’язкове вмивання рук перед їжею, причому суворо обумовлювалась кількість води, а також час і порядок. Вважалося, що якщо людина їла немитими руками, то вона сквернила себе. Дослідник Святого Письма архієпископ Аверкій (Таушев) зазначає: “Дотримання цих правил вважалося настільки важливим, що порушник карався синедріоном аж до відлучення”. Невиконання цих передань книжники і ставили у вину Христу та Його учням.
У відповідь Господь доводить, що фарисеї у дотриманні своїх установлень самі припускаються порушення заповідей Божих, зокрема заповіді про шанування батька та матері. Справа у тому, що книжники дозволяли дітям відмовляти батькам у матеріальній підтримці, якщо вони оголошували своє майно присвяченим Богу. При цьому той, хто здійснював присвяту, міг продовжувати й далі користуватися власним майном, сплачуючи невеликий внесок у скарбницю храму. Але з цієї причини він вважав себе вільним від обов’язку піклуватися про своїх батьків, відмовляючи їм у найнеобхіднішому для їхнього прожитку. Тому Господь, викриваючи фарисеїв у лицемірстві, і виголошує слова про те, що насправді сквернить людину. Залишаючись наодинці з учнями, Христос пояснює: “що з вуст виходить, від серця виходить; це і сквернить людину, бо від серця виходять злі помисли, вбивства, перелюбства, любодіяння, кражі, лжесвідчення, хула — це сквернить людину, а їсти невмитими руками — не сквернить людину” (Мф. 15: 18–20). Таким чином, Христос не відкидає посту, а викриває лицемірство. Архієпископ Аверкій пояснює: “Фарисеї не розуміли різниці між чистотою фізичною та моральною, і вважали, що їжа, якщо вона нечиста або взята брудними руками, здатна морально забруднити людину, поставляючи її нечистою перед Богом. Господь же показує, що морально нечистою робить людину лише те, що виходить з нечистого серця”.
Святе Письмо свідчить, що “Господня земля і все, що наповнює її, вселенна і всі, що живуть у ній” (Пс. 23: 1). Апостол Павел відзначає, що їжа не наближає нас до Бога: бо, чи їмо ми, нічого не здобуваємо; чи не їмо, нічого не втрачаємо” (1 Кор. 8: 8). Тому думка про осквернення людини їжею є хибною.
Про піст Христос говорить і в Нагірній проповіді: “Також, коли постите, не будьте сумні, як лицеміри, бо вони приймають похмуре обличчя, щоб на людях бути такими, що постяться. Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою. А ти, коли постишся, помасти голову твою і вмий лице твоє, щоб явитися постником не перед людьми, а перед Отцем твоїм, Який втаїні; і Отець твій, Який бачить таємне, віддасть тобі явно” (Мф. 6: 16–18). Святитель Іоанн Златоуст відзначає, що “у древніх був звичай помазувати себе під час радісних і веселих подій, як це можна бачити на прикладі Давида та Даниїла”. При цьому святитель пояснює, що “Христос заповідає помазувати голову не тому, щоб ми неодмінно робили це, але щоб всіляко намагалися приховувати піст — це надбання своє”. Тут Господь нас застерігає берегтися “закваски фарисейської, яка є лицемірство” (Лк. 12: 1).
Говорячи про міру тілесного посту, можна звернутися до слів преподобного Кассіана Римлянина. Він говорить: “Крайнощі того й іншого однаково шкідливі — і надмірність посту і пересичення чрева. Знаємо деяких, які, не будучи переможені обжерливістю, були переможені надмірним постом, і впали в ту ж пристрасть обжерливості, внаслідок слабкості, що настала через надмірний піст”. І подає нам загальне правило утримання, що “полягає у тому, що кожен відповідно до своїх сил, стану тіла та віку стільки споживав їжі, скільки необхідно для підтримання здоров’я тіла, а не скільки вимагає бажання насичення”.
Чудово висловив cенc посту один із пророків Старого Завіту Ісайя. Іудеї звертаються до Бога: “Чому ми постуємо, а Ти не бачиш? Смиряємо душі свої, а Ти не знаєш?”. Господь вустами пророка відповідає їм: “Ось, у день посту вашого ви виконуєте волю вашу і вимагаєте тяжких трудів від інших. Ось, ви поститеся для сварок і суперечок і для того, щоб жорстокою рукою бити інших; ви не поститеся у цей час так, щоб голос ваш був почутий на висоті. Чи такий той піст, який Я обрав, день, у який томить людина душу свою, коли гне голову свою, як тростину, і підстилає під себе руб’я і попіл? Чи це назвеш постом і днем, угодним Господу? Ось піст, що Я обрав: зніми кайдани неправди, розв’яжи пута ярма і пригноблених відпусти на волю і розірви усяке ярмо; розділи з голодними хліб твій, і подорожніх бідних уведи у дім; коли побачиш нагого, вдягни його, і від єдинокровного твого не ховайся. Тоді відкриється, як зоря, світло твоє, і зцілення твоє швидко проросте, і правда твоя піде перед тобою, і слава Господня буде супроводжувати тебе. Тоді ти взиватимеш, і Господь почує; заволаєш і Він скаже: «ось Я!»” (Іс. 58: 3–9). Тому подвиг посту нічого не вартує перед Господом, якщо християнин водночас не дотримуватиметься Божих заповідей любові і милосердя до ближнього. Святитель Іоанн Златоуст риторично запитує: “Не кажи мені, що «я так багато днів постував, того чи іншого не з’їв, не пив вина, перетерпів нечистоту», але покажи мені, чи став ти смиренним, тоді як був гнівливим, і чи став ти людинолюбним, тоді як до того був жорстоким, тому що якщо ти сповнений гніву, то навіщо пригнічуєш свою плоть?”.
От чому піст для християнина має бути і тілесним, і духовним. Святитель Іоанн Златоуст мовить: “Хто обмежує піст лише утриманням від їжі, той вельми безчестить його. Не одні лише вуста мають постувати, — ні, нехай постують і око, і слух, і руки, і ноги, і все наше тіло”.

Підготував протоієрей Миколай Баранов

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.