НАСТАВНИК СПАСІННЯ. Святитель Іона, митрополит Московський (день пам’яті — 13 квітня за н. ст.)

Одного разу Симонів монастир відвідав Московський митрополит Фотій. Після молебню владика благословив архімандрита і братію, а потім вирішив дати благословення ченцям обителі, які виконували різні монастирські роботи. Коли митрополит зайшов у пекарню, то побачив сплячого від багатьох праць ченця Іону, права рука якого була зігнута у благословляючому жесті. Святитель попросив не будити його і передбачив майбутнє велике служіння ченця на славу Христової Церкви.

Початок чернечим подвигам Іона поклав у рідному місті Галичі, прийнявши у 12 років постриг в одному із місцевих монастирів. Пізніше праведник перейшов у Симонів монастир, де багато років виконував різні послухи. Минув час, і пророцтво святителя Фотія виповнилося: Іона був поставлений на служіння єпископом Рязані й Мурома. Після смерті митрополита у 1431 р., новим кандидатом на Московську кафедру за своє добродійне життя був вибраний святитель Іона. Проте у ті часи поставлення звершував Константинопольський патріарх. Приїхавши у Новий Рим, праведник дізнався, що патріарх Іосиф II уже поставив на Московську кафедру болгарина на ім’я Ісидор, тому змушений був повернутися. Проте служіння Ісидора було недов­гим. Пробувши якийсь час у Києві, а потім у Москві, митрополит 1438 р. вирушив на Флорентійський собор, де прийняв унію з Римом. Повернувшись до Москви, він був позбавлений влади собором руських архієреїв і таємно втік до папи Римського. Після Ісидора новим Московським митрополитом одностайно був обраний святитель Іона. Вперше Константинопольський патріарх благословив поставити у Москві кандидата, обраного собором руських архієреїв. Ця історична для Руської Церкви подія відбулася у 1448 р. Іона з архіпастирською ревністю став утверджувати благочестя серед пасомих, словом і ділом зміцнюючи Православну віру в країні. При цьому він не залишив і особистих чернечих подвигів. За труди на благо Церкви святитель Іона удостоївся від Бога благодатних дарів чудотворіння і прозорливості.
У 1451 р. Москву взяли в облогу татари. Вже палали передмістя… У цей неспокійний час святитель з духовенством звершував хресний хід стінами Кремля, зі сльозами благаючи Господа і Його Пречисту Матір про спасіння міста й місцевих жителів. Зустрівши благочестивого ченця старця Антонія, святитель став просити його помолитися про спасіння міста, на що той відповів: «Великий святителю! Дякуємо Богу і Пречистій Його Матері: почула Вона молитви твої й ублагала Сина Свого, місто і всі православні християни будуть врятовані за твоїми молитвами. Вороги скоро будуть переможені. Тільки мені одному судилося від Господа бути вбитим ворогами». Ледве старець сказав це, як ворожа стріла пронизала його. Пророкування старця Антонія збулося: на свято Положення ризи Пресвятої Богородиці, в лавах татар сталося сум’яття, і вони у невідомому страху й жаху почали тікати. На згадку чудесного порятунку Москви від ворогів святитель Іона збудував на своєму подвір’ї храм на честь Положення ризи Пресвятої Богородиці. У 1461 р., на 13-му році служіння, Московський святитель відійшов до Господа. Вже через 11 років мощі святого митрополита були знайдені нетлінними і покладені в Успенському соборі Кремля.
Підготував Андрій Гор

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.