Насельник Царства Небесного на землі. 430 років від дня кончини блаженного Іоанна Ростовського Милостивого (Власатого)(дні пам’яті — 16 вересня і 25 листопада за н. ст.)

Найзагадковіший і найскладніший духовний подвиг — це подвиг юродства. При цьому людина нагадує божевільного: часто її зовнішній вигляд або вчинки можуть відштовхувати, бути неприємними для тих, хто поряд. Але таким чином виражається цілковите відречення від свого розуму, а також від найнеобхідніших для життя речей — одягу, їжі. Юродиві цілковито присвячували себе Богові, жили лише Його любов’ю, жили в Ньому, а Він у них. Праведників, які прославили Господа подвигом юродства, Свята Церква називає блаженними. Одним із таких подвижників духу був блаженний Іоанн Ростовський Милостивий (Власатий).

Нам мало що відомо про життя цієї незвичайної людини. Власатий — це прізвисько, яким Іоанна нарекли його сучасники. Річ у тому, що він мав “власы на главе велики”. І тепер, через 400 років, ми називаємо його так само, як і за життя його колись величали жителі Ростова. Саме у цьому місті і провів більшу частину життя праведник.
Іоанн Милостивий жив у нелегкі для Русі часи, коли царський престол посідав Іоанн IV, більше відомий нам також за своїм прізвиськом — Грозний. Біографи блаженного Іоанна вважають, що він був із знатного роду і проживав у Москві. Очевидно, не в змозі він був знести жахи царського правління, тому подався Іоанн до Ростова, де і почав свій незвичний подвиг служіння Господу у тиші та невідомості.
У Ростові праведник не мав постійного житла. Інколи відпочивав у домі свого духівника, священика храму на честь Усіх святих, або ж у однієї старенької вдови. Часто доводилося зносити Іоанну образи та глузування оточуючих. Однак його серце, думки та бажання перебували в Бозі. Тілом праведник був на землі, але ще за життя став насельником Царства Небесного. Духовно зрячі люди помітили у ньому іскру Божу і зверталися до Іоанна як до людини, яка могла духовно втішити, зміцнити у вірі, настановити. Нам відомо, що серед духовних чад блаженного був і преподобний Іринарх, затворник Ростовський.
Блаженний Іоанн Милостивий помер восени 1580 р. (того дня здійнялася буря з громом і блискавкою). Ще одним ім’ям — Милостивий — люди нарекли праведника вже після смерті, бо невдовзі було помічено, що після щирого звернення до святого біля його мощей люди отримували те, чого просили. І таких фактів чудесної допомоги була сила-силенна. Тому християни стали ототожнювати його із ще одним Божим угодником, який прославився у VII ст., — зі святителем Іоанном Милостивим, патріархом Олександрійським. Саме тому пам’ять блаженного Іоанна відзначається двічі на рік: у день його кончини — 16 вересня і в день пам’яті його тезоіменитого святого — 25 листопада.

Андрій Гор

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.