«НАРОДНА МУЗИКА МОЖЕ СПОНУКАТИ ЛЮДИНУ ДО БОГОПІЗНАННЯ». Про християнські мотиви в українських народних піснях

Сусанна Карпенко
Як відомо, християнські теми та сюжети знайшли своє відображення не тільки в богослужбових текстах і піснеспівах, а й у народних піснях. Традиції славлення Христа у період святок — красномовне тому підтвердження. Однак релігійна тематика в українському пісенному фольклорі представлена не тільки різдвяними мотивами. Детальніше про це — в інтерв’ю із Сусанною Карпенко, одним з керівників ансамблю української автентичної музики «Божичі» (цю назву можна трактувати як «Божі люди» або «Божі діти» — див.: Ін. 1: 12), фольклористкою, регентом хору храму на честь Покрову Божої Матері та великомученика Артемія с. Гатне Києво-Святошинського р-ну Київської області.


— Наскільки значуще місце в українському пісенному фольклорі посідає християнська тематика?
— Вона представлена в народних піснях дуже широко, причому за допомогою різних виразних засобів. Зрозуміло, що є власне християнські, біблійні сюжети, є пісні релігійного змісту. Однак християнські цінності знайшли своє відображення практично в усіх жанрах українського пісенного фольклору. У самій пісні може не згадуватися Господь Іісус Христос або Матір Божа, але при цьому відображено християнське ставлення до того, про що йде мова в цьому творі. У тих же ліричних піснях (з усім їх різноманіттям сюжетів) нерідко присутня мораль, яка подається з погляду християнської етики. Скажімо, якщо в пісні йдеться про подружню зраду, то сам цей факт засуджується.

— Які християнські теми найбільше представлені в українських народних піснях?
— Насамперед, звичайно ж, Різдво Христове, яке дуже повно і різноманітно відображено у різдвяних колядках. Іноді — в сюжетах, яких ми не знайдемо у Святому Письмі й, можливо, запозичених із апокрифічних джерел. Наприклад, поширений сюжет, де розповідається, як Діва Марія з Немовлям тікає від слуг Ірода і на шляху зустрічає чоловіка, що сіє пшеницю. Попросивши сховати Їх від погоні, Пресвята Діва обіцяє цьому  чоловікові, що він, якщо допоможе Їй, завтра ж збере свій урожай. Коли з’являються слуги Ірода, то вони застають цього чоловіка вже за жнивами. Дізнавшись, що переслідувані ними Марія з Немовлям були тут, коли він ще тільки сіяв пшеницю, вони повертаються назад, подумавши, що було це дуже давно…
«Христослави». Картина Ф. В. Сичкова
Пасхальна тема в українських народних піснях також представлена, хоча значно менше, ніж різдвяна. Зокрема, — у так званих волочебних піснях, які виконували в перші дні святкування Великодня (на кшталт того, як співають на святках різдвяні колядки) і які в нашій країні ще збереглися на територіях, що межують із Білоруссю. Крім того, в Карпатах поширений особ­ливий жанр — «перепілонька». Пісні цього жанру добре впізнавані за особ­ливою мелодією і присвячені Воскресінню Христовому, при цьому вони також оповідають про події Страсної седмиці.
Окрема тема — пісні, приурочені до Великого посту. Примітно, що крім постових пісень власне релігійного змісту існують і пісні з побутовими сюжетами, які, однак, прийнято співати тільки в піст (можливо, у зв’язку з наявністю в них певних повчальних моментів).
Говорячи про народні пісні, пов’язані з церковним календарем, слід згадати й широковідому «Ой, хто, хто Миколая любить». У Харківській області була записана пісня старовинного наспіву, яка включає в себе цей текст, але у другій частині вона переходить у різдвяну колядку і, таким чином, ніби з’єднує в собі два свята — день пам’яті святителя Миколая Чудо­творця та Різдво Христове. Вважаю, таких пісень було більше, але вони не збереглися до наших днів.
Щодо інших тем, то, зокрема, широко представлена в народних піснях тема християнського осмислення смерті. У піснях, присвячених цій темі, йдеться про необхідність завжди пам’ятати про смерть, містяться заклики до покаяння, даються настанови: бути милосердним, добрим, шанувати своїх рідних. Нерідко в таких піснях людині ставиться питання про те, навіщо вона витрачає увесь свій час на придбання земних благ, адже прийде смерть і в могилу своїх багатств не візьмеш (порівн.: Лк. 12: 20). Слухаючи ці пісні, ми чітко розуміємо, що це — християнська позиція.
У ліричних піснях, де ця позиція не подається безпосередньо, проте, також можуть міститися завуальовані повчання — наприклад, порада дівчині «не гуляти з паничем» підводить до теми про необхідність зберігати дівочу честь, берегти цнотливість. Таким само чином, з непрямими повчаннями, може подаватися і тема подружньої вірності.
Дуже поширені (наприклад, у весільних піснях) сюжети про взаємини свекрухи і невістки. Пісні такого змісту можуть або повчати невістку, що зі свекрухою слід поводитися шанобливо, або, демонструючи несправедливе ставлення свекрухи до доброї та старанної невістки, — підводити до думки про неприпустимість такої поведінки.
Є пісні, в яких засуджується нешаноб­ливе ставлення до старших, насамперед — до батька й матері; в багатьох виражається співчуття до сиріт і вдів, захисник яких — Сам Бог (див.: Пс. 67: 6).

— А які жанри релігійних народних піснеспівів, крім уже згаданих різдвяних колядок, найхарактерніші для українського фольклору?
— Найглибше християнська тематика розкривається у псальмах. Саме в них ставляться важливі питання, завдяки яким людина починає замислюватися про сенс свого життя, про смерть, про свій духовний стан, про покаяння. Багато сюжетів псальм відсилають до Євангелія, богослужбових текстів або запозичені із житій святих — наприклад, псальма «Страдальная мати», що описує страждання Божої Матері біля Хреста, на якому розп’ятий Її Син (перегукується з каноном «О распятии Господни и на плач Пресвятыя Богородицы»), або ж псальма про Олексія, чоловіка Божого. Причому склалася традиція виконувати такі псальми у піст. Є також псальми похоронні або поминальні, приурочені, відповідно, до похорону або поминальних днів. У них містяться роздуми про смерть, причому оповідь може вестися від померлої людини або стосуватися відвідування рідних і близьких душею покійного в день його поминання.
Християнські мотиви присутні і в деяких щедрівках (які зазвичай виконують ввечірі напередодні «Старого Нового року», тобто перед днем пам’яті святителя Василія Великого). Але більша частина щедрівок усе-таки присвячена світській тематиці (наприклад, добрим побажанням господарю дому та членам його сім’ї), хоча й виконують їх на святках.

— Яке, на Ваш погляд, значення народних пісень християнської тематики для наших сучасників? Адже, відвідуючи храми, вони чують там богослужбові піснеспіви…
— Для розуміння богослужбових текстів усе ж потрібен певний навик. Мені здається, що народні піснеспіви простіші для розуміння, особливо якщо йдеться про людину невоцерковлену або навіть поки що невіруючу. У такої людини (якщо, звичайно, вона — уважний слухач) народна пісня, проста й водночас мудра, здатна викликати питання про сенс буття. Пісня може змусити людину зробити перший крок до Бога, спонукати до богопізнання. І навіть щира, природна краса народної пісні, що удосконалювалася віками (адже збереглися найкрасивіші мелодії), може підвести до розуміння вкладеної в неї мудрості.

Бесіду вів Михайло Мазурін

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.