МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ — YMCA

Священик Євгеній Жабковський з волонтерами ymca

Християнська асоціація молоді (YMCA) — одна з найбільших молодіжних організацій у світі. Вона об’єднує близько 45 млн чоловік у понад 125 країнах. В Україні YMCA відома здебільшого як організатор дитячих літніх таборів та популяризатор скаутського руху. Але мало хто знає, що нинішній президент YMCA України — православний священик з Кіровограда. Протоієрей Євгеній Жабковський розповів про свою організацію і про те, як через її посередництво можна допомогти молодим людям прийти до Церкви.

— Як православний священик став президентом української організації YMCA?
— Мене обрали шляхом демократичних виборів, з великою перевагою голосів. Люди довіряють, і це приємно. А почалася ця історія досить давно, понад десять років тому. До мене, священика одного із храмів Кіровограда, звернулися люди з проханням взяти участь у заході Молодіжної християнської асоціації. Про YMCA я знав тоді дуже мало. І було ще видавництво «YMCA-Прес», що випускало дуже хороші християнські книги, які потрапляли і в Радянський Союз. Після розвалу СРСР ми мали можливість читати репринтні видання такої духовної літератури, за допомогою деяких з цих книжок я більше дізнався про Православ’я.
Одним словом, довіра до цієї організації була. Я погодився на їхню пропозицію і подумав — оскільки це християнська організація, і вона працює в Україні з нашою молоддю, з нашими потенційними парафіянами, то чому ми маємо бути осторонь? І через певний час було зареєстровано локальну громадську організацію при нашій парафії, як асоціацію християнської молоді.
Я почав брати участь у загальноукраїнських заходах, зборах, з’їздах, конференціях як керівник цієї локальної організації. Я бачив, що програмні цілі та завдання організації не суперечать нашим церковним інтересам, а багато в чому допомагають реалізувати те, що заповідано Господом, тобто нести Слово Боже людям, зокрема молоді.
Я маю троє дітей різного віку (25 років старшій дочці, 16 сину і 5 молодшій донечці) і бачу, як важко молодій людині прийти у храм і там залишитися, воцерковитися. Тому Церква повинна йти до людей. І одним з таких нейтральних місць для зустрічей з молоддю і є YMCA.
Тут діють спортивні програми, програми культурного розвитку, так званий тенсінг. Цей напрям у чомусь схожий з радянськими агітбригадами, в яких співали, ставили якісь сценки.
Нам допомагають наші друзі з YMCA у країнах Європи та США. Не все нам потрібно, не все для нас прийнятно, але багато що можна адаптувати до наших умов, українського менталітету і православного віровчення.
Присутність священства у таких громадських організаціях є гарантією для православних батьків, що тут все буде здійснюватися у рамках нашої християнської культури. Іншими словами, ми стоїмо на варті загальноцерковних і навіть загальнодержавних інтересів.
Тут зустрічаються люди різних конфесій. Час від часу ми обговорюємо питання, які стосуються загальнохристиянських інтересів, що допомагає зняти напругу в суспільстві.

— Чим конкретно допомогла YMCA у Вашій парафії?
— Насамперед, це контакти. Ми почали зустрічатися з молоддю інших регіонів, з молодими християнами з інших країн. Наша молодь побачила, що є віруючі люди, які вважають для себе віру в Бога, у Христа, дуже важливим у житті. Це допомагало у воцерковленні молоді, яка потрапляла до нашої парафії, так би мовити, «з вулиці».
Також прекрасний досвід скаутського руху, який розвиває YMCA в Україні. А починалося все практично на порожньому місці. Приїхали два норвежці-скаути, які щоранку молилися. Вони відразу показали всім хлопцям приклад того, що не потрібно соромитися своєї віри.
YMCA надає методичну допомогу, забезпечує екіпіровкою. Міжнародна асоціація YMCA має програму допомоги локальним організаціям, що розвиваються. Нам фінансує організацію таборів, поїздки молоді на різні міжнародні заходи.

— Можна сказати, що Вашим молодим парафіянам пощастило у цьому сенсі?
— Тут ситуація складніша. Я служу в селі Суботці Знам’янського району Кіровоградської області, а проживаю в Кіровограді. І зараз ця організація кіровоградська. Ми працюємо переважно з молоддю в Кіровограді. В основному, це скаутинг. Не можна сказати, що це дуже масовий рух, у ньому задіяно близько 60 дітей.
Треба зауважити, що в YMCA немає якоїсь жорсткої структури, це більше бренд, це ідеологія миру і взаєморозуміння, місце зустрічі для дружби. Кожна локальна організація абсолютно самостійна, вона може мати власний статут, якісь власні нюанси. Там можуть бути люди воцерковлені, близькі до Церкви або зовсім нецерковні.
Але, потрапляючи в YMCA, вони бачать, що таке християнські цінності. У своїй діяльності ми намагаємося керуватися, перш за все, Євангелієм. І ми можемо якось привернути молодь на свій бік, показати, що крім цінностей, які рекламує телебачення, є ще й інші.
YMCA може слугувати підтримкою для різних рухів. Ми співпрацюємо з кіровоградським центром туризму, тому що з дітьми мають працювати кваліфіковані фахівці. В різних регіонах може бути по‑різному. Але принцип той самий — підтримати всі цікаві та добрі починання.
YMCA для мене як посох, який можна використовувати у якісь важкі моменти життя. Звичайно ж, було б чудово, якби Церква сама могла мати такий ресурс, насамперед з молодих, активних людей. Можливо, з Божою допомогою, ми їх у YMCA і виховаємо.
Основний принцип діяльності YMCA — це принцип волонтерства. Усі лідери програм і президенти локальних організацій працюють як волонтери. Думаю, це хороша школа для активних та креативних людей, які прагнуть застосувати свої таланти на благо. До речі, президент YMCA України — теж волонтер.

— Зараз в УПЦ розвивається рух «молодіжок»: у Києві — в Іонинському монастирі, є і в регіонах…
— Це прекрасні приклади роботи з молоддю в церковному середовищі. Це наші люди, це ресурс Церкви. Наша мета — досягти таких результатів. Поки що, прямо кажучи, — складно. Кажу про Кіровоград. Дасть Бог, і у нас будуть результати, ми для цього і працюємо. Важко організувати місце зустрічі Церкви і молоді, і одним з таких місць, на мою думку, може стати майданчик YMCA. Вона, так би мовити, більш заглиблена в секуляризованє суспільство. І цей ресурс ми зобов’язані використати.

— До речі, як Ви дивитеся на негативне ставлення до YMCA з боку деяких православних?
— Як президент YMCA України, заявляю, що YMCA не ставить своїм завданням підмінити Церкву або об’єднати Церкви. Наше завдання — відірвати молодих людей від пляшки з пивом, від комп’ютера, залучити їх до участі у спортивних, розвиваючих програмах. І ненав’язливо, спокійно поговорити про Христа, про моральні цінності.
Зустрічаючись з молоддю інших релігійних традицій і культур, ми вчимо наших дітей, насамперед, поважати свою культуру і зберігати свою віру, але водночас з розумінням ставитися до людей, які відрізняються від нас.
Ми можемо вказати дорогу до храму. Адже храми зараз зовсім не переповнені молодими людьми. Молодь не йде, бо не розуміє. Але ж можна, наприклад, організувати екскурсію по храму для певної групи. Складність у тому — де зустріти цю групу? Тут, у YMCA, є вже готова команда.
Ось я їх і приводжу — роблю екскурсії по нашому храму. Там ікони, розписи, ілюстрації Євангелія. Я кажу: «Ось, друзі, це як книжка з малюнками, приходьте, дивіться». Вони ставлять запитання, і я розповідаю їм про те, що вони ніколи не почують і не побачать по телевізору. Адже не у всіх є прекрасний телеканал «Глас» (сміється — О. К.). А далі все залежить від моєї старанності. Моя місія в YMCA — бути «ловцем людей».

— Практичне запитання: якщо в якійсь парафії зацікавляться Вашою організацією і захочуть підключитися до цього руху, то що їм потрібно для цього зробити і на яку допомогу вони можуть розраховувати?
— По-перше, потрібно зібрати тих людей, кому це потрібно. Тобто має бути мета і аудиторія. Це може бути і церковна і навколоцерковна аудиторія (наприклад, якийсь спортивний клуб). У YMCA України є статут, згідно з яким ми приймаємо нові організації. Потрібно, щоб було зрозуміло, хто це, які у новачків цілі, чи не суперечать вони статуту організації. Потім ми з ними спілкуємося, запрошуємо керівника і його волонтерів на наші заходи. Після чого приймається рішення правління щодо цієї організації.
Ми досить відкриті і не пред’являємо численних вимог, але все‑таки не хочемо, щоб хтось користувався брендом YMCA в якихось особистих інтересах. Потім є процедура прийому в асоційовані члени. Через певний час — у дійсні члени.
Що дає членство? Керівник локальної організації володіє усією інформацією про те, що відбувається, отримує пропозицію на участь у тренінгах, семінарах, тощо. Часто всі витрати зводяться до мінімуму: оплата проїзду або, можливо, якийсь мінімальний внесок.
Ми завжди будемо раді розширенню організації та зміцненню духовної складової.
У нас діє кілька напрямків — духовне виховання, спорт, скаутинг, тенсінг, кожен може вибрати те, що йому до вподоби і під силу.

— Скільки православних членів у YMCA?
— Ми не ведемо конфесійної статистики. Я вам прямо скажу, більшість членів локальних організацій взагалі позацерковні, вони ні до якої Церкви не належать. А з воцерковлених… ну, мої, ось, дітлахи. Ми спілкуємося, збираємося на служби, зустрічі. Їздимо у скаутський табір, там проводимо духовні бесіди. Ще в Умані є організація, очолювана священиком. Це отець Сергій Соколов, справжній скаут, навіть ходить у камуфляжі. Він увійшов до YMCA з готовою організацією «Юр’їв день», що діяла у нього на парафії.
На сході України у нас є три-чотири організації, які співпрацюють з УПЦ. Організації на Волині, в Галичині приділяють багато уваги релігійній складовій. На Західній Україні — різні конфесії. Але ми не сваримося. YMCA — місце зустрічі і можливість познайомитися, подружитися, знайти спільну мову.

— Наскільки Ви, як президент, можете впливати на прийняття рішень у YMCA?
— Можу впливати безпосередньо. Думка президента завжди враховується, але всі рішення ухвалюються правлінням колегіально. В YMCA України існує посада генерального секретаря. Його думка, як і думка президента, має вагоме значення у визначенні стратегії розвитку всієї організації.
Особливого занепокоєння з приводу наповнення програм у мене не виникає. Історично склалося так, що всі один з одним спілкуються, поважають думку іншої сторони. Оскільки здебільшого діяльність зосереджена в локальних організаціях, кожна з них вирішує духовні питання по‑своєму. Але якщо це спільний табір або захід, то враховуються інтереси всіх учасників. Наприклад, якщо приїде католицький ксьондз зі своєю паствою, то йому буде надана можливість спілкуватися, служити молебні.
Багато заходів проходить за участю наших православних священиків. Тому я намагаюся працювати максимально активно, щоб не втратити цей темп. Ми будемо берегти інтереси Православної Церкви.

Бесіду вів Олег Карпенко
Корисна інформація:

Національний офіс

організації YMCA України:

Телефон, факс:

+38(044) 286-23-04;

+38(044) 451-42-97.

Сайт: http://ymca.org.ua

E-mail: ukrymca@gmail.com

Адреса: вул. Кіквідзе, 13, оф. 43,

м. Київ, Україна, 01103

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.