Милість заради спасіння. Патріарх Олександрійський святитель Іоанн V Милостивий (день пам’яті — 25 листопада за н. ст.)

Коли християнин подає убогим милостиню, то робить це заради співчуття до ближнього, пам’ятаючи слова Іісуса Христа про те, що у кожному жебракові, спраглому, немічному або ув’язненому перебуває Він Сам (див. Мф. 25: 35–40). Отже, той, хто виявляє милосердя нужденному, у той же час робить це і Христу Богу. Таким чином, християнин ніби трансформує свої матеріальні блага у нематеріальні, які при цьому нікуди не зникають, не пропадають, і, більше того, їх можна примножувати (див. Мф. 19: 21). Ця істина добре відома і праведнику VII ст. — святителю Іоанну Милостивому.

Він був уродженцем о. Кіпр. Про те, як жив Іоанн до прийняття високого патріаршого сану, нам відомо дуже мало. Проте точно можна сказати, що життя це було сповнене багатьма чеснотами. Коли необхідно було знайти гідного кандидата на спустілий патріарший престол Олександрії, то городяни, не вагаючись, одразу згадали про Іоанна. Відразу ж його кандидатуру запропонували імператору Іраклію (610–641), який також швидко дав позитивну відповідь. Якщо до цього моменту Іоанн звершував свої чесноти у таїні, як заповідав Христос (див. Мф. 6: 2–3), то тепер прийшов час прославити Бога явно.
Ставши 60-м олександрійським первосвятителем, Іоанн V взявся за викорінення монофелітської єресі антіохійця Фуллона. Викривши і вигнавши єретика з міста, праведник цілковито присвятив себе справам благочестя. Нам відомо кілька випадків з життя патріарха Іоанна, які свідчать самі за себе про те, наскільки сильною була його віра і як ревно він бажав угодити Богові.
Зійшовши на патріарший престол, Іоанн наказав перерахувати всіх убогих Олександрії. Таких виявилося понад 7000 осіб. Тоді святитель розпорядився організувати для них безкоштовне щоденне харчування. Більше того, щотижня, в середу і п’ятницю, він виходив до дверей патріаршого собору і, сидячи на паперті, приймав усіх нужденних: вирішував суперечки, допомагав скривдженим, роздавав милостиню. Інші три дні тижня Іоанн відвідував лікарні, надаючи посильну допомогу хворим. Коли йому стало відомо про те, що перси забрали у полон багато християн, то Іоанн негайно ухвалив рішення викупити нещасних за рахунок церковної казни.
Надзвичайно вражає ще один випадок з життя патріарха. Якось дорогою до лікарні він зустрів жебрака і наказав дати йому шість срібняків. Останній зметикував і, переодягнувшись, знову з’явився з протягнутою рукою перед Іоанном. Патріарх знову дав йому таку ж суму грошей. Жебрак знову провів таку саму комбінацію і з’явився перед очима святителя втретє. Слуги намагалися було відігнати настирного прохача, але патріарх сказав: “Чи не Христос випробовує мене?” і знову дав йому срібняків, цього разу вдвоє більше.
Двічі святитель давав гроші купцю, який зазнавав корабельних аварій, а втретє подарував йому корабель, що належав патріархії, наповнений пшеницею, на якому купець звершив благополучну подорож і повернув борг. Цей перелік чеснот святого можна продовжити. Їх було так багато, і всі вони настільки вразили сучасників, що останні прозвали свого благодійника Милостивим. Саме під ім’ям Іоанн V Милостивий цей Божий угодник і увійшов до історії.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.