ЛІКУЄМОСЯ З НАДІЄЮ НА БОГА

Оскільки тема нашого номера — «Церква та медицина», на запитання «ЦПГ» відповідає архієпископ Запорізький і Мелітопольський Лука. Владика за світською освітою — лікар, магістр медичних наук. До речі, 2 липня Високопреосвященніший владика Лука передав онкогематологічному відділенню Запорізької обласної клінічної дитячої лікарні дороге медичне обладнання. Його придбали на кошти, зібрані учасниками благодійного проекту «Любов милосердствує», ініційованого Запорізькою єпархією.

— Владико, чи вправі лікар направляти свого пацієнта в Церкву?
— Віруючий лікар розуміє, що одужання багато в чому залежить від волі Божої, а також від духовного стану хворого. Тож спілкуючись із пацієнтом, бажано визначити його світогляд. Якщо з’ясується, що він має хоча б невеличке зерно віри, а, може, й традиційно вважає себе православним, лікар може делікатно порадити йому звернутися також до церковних Таїнств. Але це має бути дуже коректно. Хапати людину за руку і тягти в церкву, як це роблять протестанти, не можна. Кожний християнин якоюсь мірою має бути місіонером. І лікар, якщо він виконує свою роботу для втілення Божої заповіді любові до ближнього, уже тим самим проповідує. І якщо в нього в кабінеті є ікони, то навіть це може схилити пацієнта до думки про Бога і бажання звернутися до Нього по допомогу.

— А якщо пацієнт не вірить у Бога або належить до іншої конфесії?
— У такому випадку лікар може молитися за нього в домашніх молитвах. Взагалі, я думаю, що віруючий лікар однозначно повинен молитися за своїх пацієнтів. Я хоч уже і не працюю в клініці, але спілкуюся з лікарями і знаю багато прикладів, коли хворі, які за медичними канонами не повинні були вижити, стараннями й молитвами своїх лікарів вставали на ноги.

— Яка міра відповідальності самого хворого за своє одужання?
— Дуже багато залежить від нього самого. Якщо хворий буде лежати на дивані й просто молитися, при цьому не звертаючись по допомогу до лікарів і священиків, то навряд чи він одужає. Такий стан буде випробуванням милості Божої, позаяк хворий вимагає чуда. Але якщо він помолиться, щоб Господь дав йому сили, напоумив лікарів, щоб саме лікування не було марним, якщо посповідається, пособорується, причаститься, то ймовірність одужання буде набагато більшою. Іноді трапляється, що хворому складно погодитися на те чи інше лікування. Тоді він повинен добре зважити всі «за» і «проти», проконсультуватися з лікарем і з надією на Бога почати лікування.

Бесіду вів ігумен Лонгин (Чернуха)

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.