КУДИ РУХАЄТЬСЯ ТРАНСПЛАНТОЛОГІЯ? В редакції газети «Известия в Украине» відбувся круглий стіл з питань зміни законодавства про пересадку органів.

Ініціатива Міністерства охорони здоров’я, згідно з якою в недалекому майбутньому кожен померлий громадянин України стане потенційним донором органів, викликала широкий резонанс у суспільстві. 

Щоб з’ясувати ситуацію, газета «Известия в Украине» 27 листопада запросила до себе в редакцію експертів з даної проб­леми, а також журналістів провідних українських ЗМІ.

У дискусії на тему «Стан трансплантології в Україні: чи допоможе хворим ініціатива МОЗ про презумпцію згоди на пересадку органів?» узяли участь: директор Координаційного центру трансплантації органів, тканин і клітин МОЗ Руслан Салютін, начальник управління Головного слідчого управління МВС України підполковник міліції Олександр Вакуленко, голова Синодального відділу УПЦ з проблем біоетики та етичних питань єпископ Макарівський Іларій та президент Асоціації психологів України Надія Луньова.
Церковну позицію з даного питання озвучив єпископ Іларій. Він підкреслив, що в таких випадках УПЦ керується своєю Соціальною концепцією. «Сама по собі трансплантація, дарування органів — справа хороша, коли людина з доброї волі віддає свій орган іншій, щоб урятувати її життя, — зазначив владика. — Але людина сама повин­на вирішувати: готова вона йти на таку жертву чи ні. Тому Церква схиляється до презумпції незгоди на вилучення органів після смерті. У людини має бути вільний вибір, так само як і в її родичів. Ніхто не може стати добрим чи милосердним з примусу чи за вказівкою закону. УПЦ неодноразово розглядала це серйозне й важке питання, і головне, на чому вона акцентує свою увагу — це на добровільності в питаннях донорства органів».
Директор Координаційного центру трансплантації органів, тканин і клітин МОЗ Руслан Салютін розповів, що кількість людей, які щороку трагічно гинуть у ДТП, дозволяє перекрити необхідність в органах для трансплантації, але недосконале законодавство заважає цьому. За його словами, обговорювана концепція передбачає три випадки, за яких у померлого не можна буде вилучити органи або тканини:
1. Якщо людина за життя написала письмову відмову, яку було зареєстровано у спеціальному реєстрі.
2. Коли родичі хворого, на момент його потрапляння в клініку, дали незгоду на вилучення анатомічного матеріалу.
3. Не можна вилучати органи і тканини у людей, особистість яких не встановлено.
Начальник управління Голов­ного слідчого управління МВС України підполковник міліції Олександр Вакуленко зауважив, що ініціатива МОЗ, яка передбачає проведення операцій з трансплантації приватними клініками, недоцільна, оскільки несе в собі потенційну небезпеку зловживань і правопорушень у медичній сфері.
Йому заперечив Руслан Салютін, уточнивши, що концепція дозволяє приватним клінікам проводити операції тільки з трансплантації тканин і клітин. Трансплантація органів, як і раніше, залишиться за державними установами. За його інформацією, на сьогодні в Україні, згідно з постановою Кабінету Міністрів, 15 клінік мають право проводити операції з трансплантації. З них працюють лише сім.
Президент Асоціації психологів України Надія Луньова висловила побоювання щодо виникнення в Україні чорного ринку органів та послуг з їхньої пересадки, що цілком можливо після прийняття нового закону.
У свою чергу підполковник Олександр Вакуленко повідомив, що з 2007 до 2012 р. в Україні було порушено вісім кримінальних справ за статтею 143 КК — «Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини» і по них уже винесено п’ять звинувачувальних вироків.
І Руслан Салютін і Олександр Вакуленко визнали, що проблема недобросовісного ставлення медиків до своїх обов’язків існує, як існує і корпоративна солідарність, що покриває помилки лікарів. Для боротьби з корупцією у сфері трансплантології було запропоновано створити Медичну інспекцію з функцією конт­ролю за неналежним наданням медичної допомоги.
На закінчення круглого столу директор Координаційного центру трансплантації органів, тканин і клітин МОЗ Руслан Салютін підсумував, що не настільки принципово важливо, чи буде в Україні презумпція згоди або незгоди, головне — це створення ефективної системи надання допомоги хворим, які потребують пересадки органів.
За даними сайта umoloda.kiev.ua презумпція незгоди діє сьогодні у 64 % країн світу, зокрема у США, Німеччині, Великобританії, Франції, Канаді, Португалії. Разом із тим американські медики щороку роблять близько десяти тисяч пересадок нирок, чотирьох тисяч — печінки, двох тисяч — серця.
У Сингапурі донорів підтримують на державному рівні. Люди, які погодилися поділитися органами після своєї смерті, мають соціальні пільги, а їхні рідні — після смерті родича-донора — отримують 50-відсоткову знижку на лікування в державних клініках протягом п’яти років.
Презумпція згоди діє в Росії, Австрії, Бельгії, Іспанії, Чехії, Білорусі, Угорщині.
Олег Карпенко

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.