КРАСНОМОВНИЙ СПОВІСНИК БОЖОЇ БЛАГОДАТІ. Преподобний Іосиф Піснеспівець (день пам’яті — 17 квітня за н. ст.)

Рятуючись від навали варварів, преподобний Іосиф піснеспівець переселився з батьками із Сицилії до Греції. У 15 років праведник вступив до монастиря м. Фессалоніки. Там він прийняв чернецтво і священний сан. Серед братії обителі Іосиф відрізнявся благочестям, працьовитістю і лагідністю. Коли монастир відвідав преподобний Григорій Декаполіт, то звернув увагу на подвижника і взяв його з собою до Константинополя. Це були часи правління імператора-іконоборця Льва Вірменина.

Константинопольський патріарх був на стороні правителя. Щоб заручитися підтримкою Римського папи, не підвладного візантійському імператору, православне духовенство Константинополя відправило преподобного Іосифа як свого представника в Рим. По дорозі святого схопили араби, які були навмисно найняті іконоборцями. Так преподобний опинився на острові Крит. У в’язниці Іосиф укріпив у вірі одного єпископа. Слова святого так вплинули на нього, що він мужньо пішов на смертні страждання.
Через шість років ув’язнення праведнику явився святитель Миколай Мірлікійський і повідомив, що імператор Лев помер і гоніння припинені. Святитель дав преподобному сувій і сказав: «Прийми цей сувій і з’їж його». У сувою було написано: «Швидше прийди, Щедрий, і ласкаво допоможи нам, бо все можеш, якщо зволиш». Іосиф прочитав сувій, з’їв його і сказав: «Які солодкі гортані моєї слова ці» (Пс. 118: 103). Святитель Миколай звелів йому проспівати ці слова. Після цього кайдани самі спали з преподобного, двері темниці відчинилися, і він вільно вийшов із неї, а потім був піднесений у повітря. Опинившись біля Константинополя, святий увійшов у місто.
Одного разу Іосиф отримав у дар частицю мощей апостола Варфоломія. Побудувавши храм в його ім’я, святий хотів гідно вшанувати пам’ять апостола, але був засмучений тим, що не знайшов церковних піснеспівів, присвячених Варфоломію. Сорок днів преподобний провів у слізних молитвах, готуючись до свята. У надвечір’я свята у вівтарі йому явився апостол Варфоломій, поклав на його груди Євангеліє і благословив писати церковні піснеспіви зі словами: «Нехай благословить тебе правиця всесильного Бога, і нехай виллються на язик твій води Небесної Премуд­рості, серце твоє нехай буде храмом Духа Святого, і піснеспіви твої нехай будуть насолодою всесвіту». Після цього чудесного явлення Іосиф написав канон апостолу і з тих пір почав складати церковні піснеспіви на честь Божої Матері та святих угодників.
При імператорі-іконоборцю Феофілу святий піснеспівець вдруге постраждав за Істину, провівши 11 років у в’язниці м. Херсона. У 842 р., за часів правління імператриці Феодори, праведник був звільнений і поставлений посудозберігачем у Софійському соборі Константинополя. Проте, за викриття в незаконному співжитті Варди, брата цариці, був відправлений у вигнання. З вигнання Іосиф повернувся тільки після смерті Варди у 867 р. Преподобний був поновлений на посаді та призначений духівником усього константинопольського кліру. Про наближення смерті праведника сповістив Сам Господь, явившись йому вві сні. Кілька днів святий гаряче молився, готуючись до смерті. Лики Ангелів та святих, яких преподобний Іосиф прославив своїми співами, з торжеством провели його душу в Горній світ.
Підготував Андрій Гор

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.