КОЛИ ХРИСТОС БУВ ДИТИНОЮ

Стрітення Господне

У новозавітний час ми можемо зустрічатися й з дитячою святістю, і зі святістю юнацькою, і жіночою, і т. д. І це тому, що Христос був і немовлям, і отроком, і юнаком. Собою Він наповнив літа людського життя, що доти були чужі повного освячення. Він зробив можливою святість у будь-якому віці, але саме можливою, а не обов’язковою, оскільки потрібно ще й бажання людини, і зусилля, і довготерпіння.

БОЖЕСТВЕННИЙ ПАРАДОКС
Побачити Месію на власні очі — ось таємна лінія всієї старозавітної історії, що була явлена ​​на людях обраних. «Мої очі, не очі чужі, побачать Його» (Іов. 19: 27), — говорив Іов про Іскупителя. «Авраам, ваш батько, був радий побачити день Мій… і зрадів» (Ін. 8: 56), — говорив Христос іудеям про ті особливі моменти життя праведника, коли майбутнє відкривалося перед ним, і він опинявся вплетеним у найглибші долі Божі. Про це ж говорить і закінчення 90‑го псалма: «Довготою днів нагодую його, і він бачити буде спасіння Моє». З усією очевидністю ці слова справдилися на старцеві Симеоні, якого Церква з любов’ю називає Богоприїмцем.
Святе Письмо говорить, що він був старий. Є Передання про належність Симеона до перекладачів Септуагінти, про його сумнів щодо перекладу слів Ісайї про Діву. Як наслідок — небесна обіцянка побачити, як втілився Месія. У нас немає причин сумніватися в цій оповіді, але немає й потреби користуватися нею з тим же ступенем сміливості, з яким можна посилатися на Четвероєвангеліє. Можна лише відзначити, що обіцянка дожити до Різдва Месії в оповіді звучить неначе якесь благодатне покарання тому, хто сумнівається, тоді як дожити до цієї події було найпалкішим бажанням праведних душ.
ПОВНОТА ОСВЯЧЕННЯ ЖИТТЯ
Отже, Симеон був безсумнівно старий, і було йому обіцяно Духом Святим не бачити смерті, поки не побачить він Христа Господнього. У розумінні старозавітних людей святість найкраще асоціювалася зі старістю. Дитинство недосвідчене, юність хтива, зрілість прагматична і своєкорислива. А ось якщо людина дожила до глибоких років; якщо вона втратила силу зору, сидячи над Книгою Закону; якщо пристрасті більше не хвилюють її марніючу плоть, а молитва дедалі сильніше звучить у її серці; якщо прожиті роки зігнули її стан, але не зламали, то сивина такого старця нагадує про славу Божу. У новозавітний час ми можемо зустрічатися й з дитячою святістю, і зі святістю юнацькою, і жіночою, і т. д. І це тому, що Христос був і немовлям, і отроком, і юнаком. Собою Він наповнив літа людського життя, що доти були чужі повного освячення. Він зробив можливою святість у будь-якому віці, але саме можливою, а не обов’язковою, оскільки потрібно ще й бажання людини, і зусилля, і довготерпіння.
БЕЗПОМИЛКОВИЙ ВИБІР
А Симеон був старий і святий тією старозавітною святістю, яка вже нічого на землі не хоче й не чекає, окрім виконання обіцянки про Іскупителя. Одного разу, коли він про це думав і про це зітхав, Дух Святий велів Симеону йти до храму. І старець пішов.
Храм у євреїв був один. Мати два, три або більше храмів на різних місцях їм заборонялося (та й зараз теж). У дні свят храм і прилеглі до нього території через багатолюдність нагадували мурашник. І у звичайні дні він зовсім не був порожній. Жертви обітниці, жертви подяки, повинності за гріхи приносилися щодня від багатьох людей, не рахуючи обов’язкової ранкової та вечірньої жертви. Прокажені, які були зцілені, чекали свідоцтва ієреїв про своє здоров’я. Немовлят приносили на 40‑й день для здійснення священного викупу. У чадолюбивому народі, який не знав абортів і жадав збільшення потомства, щодня народжувалося більше дітей, ніж у нас нині. Відповідно сороковини наставали для десятків матерів із дітьми щодня. І всі вони йшли в один-єдиний храм для звершення законного обряду.
Симеон безпомилково впізнав Тих, Хто нічим зовнішнім від решти людей не відрізнявся. Один і Той же Дух Святий спочивав на Симеоні й Діві з Немовлям, виключаючи саму можливість помилки.
МОЛИТВА ВМИРАЮЧОГО ПРАВЕДНИКА
Старець підійшов до сімейства і виголосив молитву. Цю молитву можна назвати «молитвою вмираючого праведника». У ній — вдячність за виконання обіцянки і пророцтво про спасіння всіх людей — як Ізраїлю, так і народів, що сиділи у темряві. З цією молитвою потім помирало багато праведників, маючи у собі таке ж почуття, що й Симеон, — почуття виконаного обов’язку, Промислу, що звершився, та своєчасного відходу. Цю молитву ми повинні читати після Причастя, висловлюючи тим свою готовність, коли що, і померти тепер у мирі після Святого Причастя.
ОГОЛОШЕННЯ ВІЙНИ
Внутрішнє око Симеона бачило Таємницю Голгофи, як бачили її раніше Ісайя та Давид. Це видно зі слів про зброю, що повинна пройняти душу Матері й що не забарилася пройняти її під Хрестом Сина. Крім цього, Симеон говорить про спасіння, що вготоване «перед лицем всіх народів» (Лк. 2: 31). Ці слова теж можна віднести до Розп’яття, здійсненого на очах всього світу, про що Давид говорить: «Боже, віддавна мій Цар, Ти чиниш спасіння посеред землі» (Пс. 73: 12).
Сам старець дякував за те, що його відпускають «з миром» (Лк. 2: 29). Але не мир повинен був залишитися за спиною Симеона, який відходив. Пришестя Месії не є автоматичне принесення благоденства й загальної згоди на нещасну землю. Прихід Месії є справжнє оголошення війни будь-якому злу, і було б дивно думати, що зло здасться без бою. У цій боротьбі люди розділяться, занепалі повстануть і ті, що міцно стояли, впадуть, перші виявляться останніми, а останні — першими. Про це теж сказав Симеон, і як було б добре, аби почули його слова його ж одноплемінники, що заплющили очі, щоб не бачити слави Божої в особі Іісуса Христа. Вони чекали від приходу Месії негайного виконання пророцтв Ісайї про перековування мечів на орала й про лежання лева поряд із ягням. Тобто марили про глибоке переродження світу з арени ворожнечі та смерті на царство невід’ємного миру одразу слідом за Пришестям. Через невиконання своїх очікувань багато з них досі не вірують у Христа Господа.
Слова Симеона можна порівняти зі співом ангелів у ніч Різдва. Ті теж провіщали «на землі мир» (Лк. 2: 14), а між тим меч Іродового війська вже загострювався на пошук душі Богонемовляти. Христос, таким чином, не відмінив, але посилив драматичність історії, даючи людям можливість визначитися: з ким вони, кому хочуть служити, чи мають віру? Прийшовши у світ, Він став мечем, що відтинає брудне від чистого і святе від поганого. Сердечний, внутрішній світ усіх людей на останній межі повинен вибудовуватися залежно від ставлення до Втіленого Слова. Ось чому одні впадуть, а інші піднімуться. Ось чому Христос до кінця світової історії не перестане бути предметом суперечки і каменем спотикання. І марно мріяти про одностайне та справді глибоке увірування всього людства у Христа. Все буде якраз навпаки. Для одних Господь буде ненавис­ний, як порушник традицій і відступник від закону. Для других Він буде не більше ніж літературний або міфічний персонаж. Треті увірують в Його Cлово, але зрозуміють це Cлово настільки перекручено, що розділяться на сотні груп, що свавільно проповідують і перекручують Істину. Будуть ще четверті, п’яті і шості. І лише сьомі, яких знає Він, і які знають Його, складуть те «мале стадо» (Лк. 12: 32), якому належить згодом вступити у володіння уготованим Царством.
На своїх старечих руках Симеон тримав Втіленого Сина Божого та вже не боявся помирати.
НЕБЕСНИЙ ПОМІЧНИК
Усі святі живі у Христі душами, хоча тіла їхні очікують воскресіння мертвих. Симеон — один з найбільш гідних насельників небесного світу. Там він молиться за нас.
Коли Петро Афонський ще не жив на Святій Горі, він був воїном і потрапив у полон. У полоні він дуже благав Господа відпустити його на волю і обіцяв у цьому випадку стати ченцем. На допомогу він закликав і святого Миколая. Миколай якось явився йому, і то не один. З ним був благовидний старець. «Молися йому, — сказав Миколай, — це Симеон, який прийняв на руки Спасителя у храмі Єрусалимському. Він у молитві сильніше мене».
Секрет цієї сили приховано в деталях, але він ясний по суті. Симеон дочекався приходу Месії і удостоївся впізнати Його не за зовнішніми ознаками Царя і Чудотворця, а з навіювання Духа Святого, коли Христос ще був Немовлям і лежав на руках у Матері.
Протоієрей Андрій Ткачов

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.