КІНЕЦЬ СВІТУ ЗА 225 МЛН ДОЛАРІВ

Щороку в широкий прокат виходить 4–5 фільмів, у яких зображаються катастрофи вселенського масштабу. Чому глядачів уже котрий рік залякують кінцем світу?

Руйнівні землетруси, кілометрові цунамі, падаючі будинки й автомобілі, що зриваються у прірву, — все це так ефектно й захоплююче! Фільм-катастрофа “2012” став черговою картиною американського кінематографа про кінець світу, що наближається.

“Цунамі”, “Полярний шторм”, “Судний день”, “Я — легенда”, “Пандемія”, “Повінь”, “Пекельний дощ”, “Земна кора”, “Післязавтра” — разом понад 40 фільмів, починаючи з 2000 р., тобто майже 5 фільмів щорічно!
Поява таких стрічок — далеко не випадкове явище. І річ не лише в тім, що так звані “трилери” зробилися вже самостійним жанром. Багатьом людям стало нудно щодня їздити на роботу або доглядати за дітьми. Хочеться гострих відчуттів, які забезпечували б настільки сильні переживання і давали такий викид адреналіну, що вся буденна рутина відступала б на другий план. І щоб усі біди були у віртуальному світі, створюючи ілюзію комфорту в реальному.
Враховуючи таку величезну кількість фільмів‑катастроф, легко запідозрити всесвітню змову. Адже заляканими людьми легше керувати. Але тут усе набагато банальніше. Ці стрічки створюються не для маніпулювання свідомістю, а задля отримання прибутку. Фільм-катастрофа “Післязавтра” (“Day After Tomorrow”), який розповідає про загибель північної півкулі Землі від глоба­льної і блискавичної зміни клімату, зібрав у прокаті 542 млн доларів при витратах на виробництво 140 млн. “2012” зібрав 225 млн доларів — це на 65 млн більше від витрат на його виробництво (за даними на листопад 2009 р. — зараз, цілком можливо, прибуток від прокату набагато більший).
Але є тут все-таки деякі мотиви, прямо протилежні християнському світогляду, які, до речі, для фільмів‑світопреставлень стали навіть певними штампами. Перший з них — про близький кінець світу дізнається група вчених. Зазвичай вони точно знають і дату, і масштаби катастрофи. Таким чином одразу нівелюється або ігнорується попередження Спасителя про те, що “про день і годину ту ніхто не знає, тільки Отець Мій…”.
Режисери ніби кажуть: “Це Ти сказав, що ніхто не знає, а ми знаємо”. І це навіть не виклик, а швидше послання зі світу, в якому Бога вигнали, і згадку про Нього можна почути тільки від невдах або фанатиків.
На цьому не вичерпуються антихри­стиянські мотиви фільму “2012”. Руйнуючи весь світ, режисер чомусь особливо смакує загибель відомих символів християнської цивілізації — собору святого Петра в Римі та статуї Спасителя у Ріо-де-Жанейро. Щоправда, в одному з інтерв’ю режисер фільму Роланд Емеріх зізнався, що збирався показати і руйнування мусульманських символів, проте сценарист відмовив його, застерігши, що в цьому разі йому просто буде непереливки.
Усе це можна було б списати на видовищність, якби не деякі важливі деталі. У фільмі гинуть усі, хто вірить у Бога — американський президент, який читає 22‑й псалом у прямому ефірі, російський льотчик, який молиться Богу, розбивається літак, у якому були ікони Божої Матері і святителя Миколая, гинуть люди, які моляться у Ватикані на площі святого Петра.
Наприкінці фільму оновлюється літочислення, ніби замінюючи християнську еру якоюсь новою ерою. Ця “деталь” робить антихристиянську спрямованість картини ще більш виразною.
Режисер Роланд Емеріх зізнається в інтерв’ю, що він не розуміє людей, які ходять до церкви: “Я не розумію, навіщо вони моляться, я чудово обходжуся без цього”. Проте навряд чи можна назвати його байдужим атеїстом. В іншому інтерв’ю він більш відвертий: “… релігійні організації завдали великої шкоди, як видно з історії”. До речі, знущання Емеріха над християнськими символами було негативно сприйнято й у середовищі американських християн. Католицька ліга США виступила з різкою критикою на адресу режисера. “Емеріх — не просто брехун, він ще й боягуз, — заявив Біл Донахью, президент Католицької ліги США. — Знищуючи у своєму фільмі християнські символи, він свідомо не зачіпає іслам…” — причину ми вже називали вище.
Влад Головін
КОМЕНТАРІ
Протоієрей Андрій Ткачов:
— Хічкоку по праву приписують винахід керівного принципу для кінош­них страшилок: відчути страх, не відчуваючи небезпеки. Відкриття якщо й не геніальне, зате оригінальне. Щоправда, поставлене на конвеєр капіталістичного виробництва (не варто забувати, що Голівуд — це “фабрика”) будь-яке відкриття ризикує бути використаним у творах вульгарних і ходульних.
Ну якого “Апокаліпсису” можна очікувати від людини, яка не вірить і не молиться? Краще вже читати Жуля Верна. У нього теж чекають чудес від техніки й вірять у науку, покладаючись, утім, також і на Бога. Але то були майже пророчі писання на зорі нової ери людських можливостей. А тут — вичавлювання останніх крапель із відпрацьованих позавчорашніх ідей.
Набагато кращий “Апокаліпсис” Мела Гібсона, в якому показано порт­рет людини безблагодатної. Саме це і є суттю апокаліптики.
Ми живемо в інформаційну еру, але, Боже мій, до чого ж однотипна ця інформація! При різноманітності потрібна вибірковість. А при одноманітності потрібна стриманість. “Чи їдять несмачне без солі, і чи є смак у яєчному білку?” (Іов. 6: 6).
Іншими словами, чи варто шукати сенсу у явно безглуздому квазі-культурному непотребі?
Василь Костюк, редактор Видавничого відділу УПЦ:
— Людство боїться невідомого. І водночас намагається пізнати його. Пізнати в будь-який спосіб, не замислюючись про те, чи буде корисним таке знання.
Однією з таких речей, що спрадавна непокоять людину, є друге Пришестя у світ Христа — подія, яку сучасний світ, що забуває про Бога, вважає за краще називати “кінцем світу”. Про нього говорили в усі часи, але особливо багато говорять зараз. І не тільки говорять, а й навіть намагаються зобразити і передбачити.
Однак у наш час людство чекає зовсім іншого Судного дня. Перші християни з радістю і надією вірили в те, що це буде прихід Христа, встановлення Його Царства, а сучасні люди залишили у своїй свідомості тільки оболонку — руйнування видимого світу. І кінематограф навперебій пропонує цілий “асортимент” усіляких варіантів “кінця” — тут вам й інопланетяни, і комети, і зупинка обертання Землі…
У фільмі “2012” нам показали чергову версію загибелі світу. Древні індійці, виявляється, давним-давно все це передбачили. Та ще деякі учені зуміли здогадатися, що з планетою щось не так. І хоча це мало допомогло, але, все ж таки, тут наявний великий обман — нам намагаються довести, що людство володіє необхідним знанням і могутністю, щоб зуміти все передбачити і завчасно знайти вихід. А ще більший обман у тому, що піддається сумніву Одкровення Християнства.
І як тут не пригадати слова Господа: “І багато лжепророків з’явиться і багатьох спокусять” (Мф. 24: 11). Нам же залишається тільки сподіватися на милість Божу й намагатися жити так, щоб у день Суду Божого не виявитися ліворуч престолу Всевишнього. А для цього абсолютно не потрібно знати, коли прийде День Господній.
Віктор Науменко, кореспондент “УПЦ”:
— У розумінні авторів фільму Судний день — серія глобальних природних катаклізмів. Причина їх не у гріховності людини, а в підвищенні сонячної активності та її згубних наслідках: землетрусах, виверженнях вулканів, розломах земної кори, повенях, цунамі.
Природні катаклізми, на жаль, ще не раз стануться в історії людства до другого Пришестя Христа, оскільки вони є наслідком порушеної гріхопадінням людини первозданної гармонії земного і небесного, а також численних особистих гріхів людей. За словами святителя Василія Великого: “Господь всенародні гріхи виліковує всенародними покараннями”. 
Природні катастрофи, стихійні лиха, війни — це есхатологічні ознаки наближення другого Пришестя Господнього, але не саме Його Пришестя. 
Господь ясно попереджає про це апостолів і Церкву: “Глядіть, не жахайтеся, бо належить усьому тому бути, та це ще не кінець” (Мф. 24: 6). 
Хочеться порадити панові Емеріху і такими, як він, читати Євангеліє, де Господь сказав про час кінця світу: “Про день же той і годину ніхто не знає, ні Ангели небесні, а тільки Отець Мій один” (Мф. 24: 36), у що ми, християни, свято віримо.  

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.