КАМІНЬ СПОТИКАННЯ

У повсякденні часто вживають словосполучення «камінь спотикання». Такий крилатий вислів ми згадуємо, опиняючись у ситуації, коли якась обставина не дає нам досягти мети, що має важливе значення для духовного чи матеріального боку нашого життєвого шляху. Ці давні священні слова пророка Ісайї стосуються не тільки земного віку. Вони мають першочергове значення для нашого духовного життя.

Православна Церква відносить їх до Особистості Господа Іісуса Христа. У 8-й главі книги богомудрого Ісайї читаємо: і буде Він освяченням і каменем спотикання, і скелею спокуси для обох домів Ізраїля, петлею і сіткою для жителів Єрусалима. І багато хто з них спіткнеться і впаде, і розіб’є­ться, і заплутається у сітях, і буде уловлений (Іс. 8: 14–15). Більш ніж за шість століть до Різдва Спасителя пророк Ісайя у Святому Дусі побачив таємницю спасіння і водночас поділу Ізраїлю, бо одні напо­умлювалися словами Спасителя, а інші не вірували. Ще будучи Богонемовлям, Христос із Віфлеємської печери приніс у світ ліствицю духовно-моральних чеснот: віра, надія, любов, смирення, лагідність, послух, самопожертва, співчуття до ближнього. Далеко не кожна людина як у євангельські часи, так і в наші дні у змозі прийняти настільки високі критерії духовного преображення. Це першопричина тієї петлі й тенет, у яких під час пришестя Спасителя, за пророчим передбаченням Ісайї, заплутаються багато ізраїльтян. Апостол Павел продовжує богословську думку пророка: Ізраїль, який шукав закону праведності, закону праведності не досягнув. Чому? Тому що шукали не у вірі, а в ділах закону, бо спіткнулися об камінь спотикання, як написано: ось кладу в Сіоні камінь спотикання і камінь спокуси; але кожний, віруючий в Нього, не посоромиться (Рим. 9: 31–33). І пророк Ісайя, і апостол Павел згодні між собою. Джерело спасіння не в Законі Мойсеєвім, а у Втіленому Месії Господі Іісусі Христі. Господь приніс у світ не нове вчення, але нове життя. Христос через свою хресну смерть, Світле Воскресіння, створення Церкви, через зішестя Святого Духа на апостолів ввів нас у життя з Богом.

Якщо ми живемо церковним життям, сповідаючись, причащаючись Тіла і Крові Христових, творимо добро рідним та близьким, тоді Господь Іісус, за словом Святого Письма, стає наріжним каменем нашого спасіння. Якщо ж вкорінюємо свою волю в гріху, то Господь стає для нас каменем спотикання, об який ми спотикаємося і можемо загинути, якщо за допомогою покаяння не повернемося на шлях істинний.

Віктор Науменко

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.