ІКОНА УСПІННЯ БОГОРОДИЦІ. ДОЛЯ РИЗИ

90 років минуло відтоді, як з Успенського собору була вилучена риза найвідомішої та найшанованішої святині Києво-Печерської Лаври — чудотворної ікони Успіння Божої Матері. Передання свідчить, що древня ікона Успіння була привезена до Лаври з Візантії будівничими Успенської Великої церкви, які отримали її від самої Богородиці. Ця ікона розміщувалася над срібними Царськими вратами головного вівтаря Успенського собору, в коштовній, сяючій діамантами ризі.

З 1812 р.  перед образом горіла невгасима срібна визолочена лампада на згадку про визволення Росії від навали Наполеона. До чудотворної ікони, як зазначає історик Сементовський, щороку приходило вклонитися понад 100 тисяч прочан, і з неї було зроблено багато списків, завдяки чому ми знаємо, який вона мала вигляд. 
Печерська ікона Успіння, яка в народі користувалася особливим шануванням, і оздоблена була по-особливому. Цей образ мав декілька золотих і срібних риз, оздоблених великою кількістю коштовного каміння. Усі вони зберігалися в ризниці Успенського собору, а найкраща прикрашала ікону Успіння над Царськими вратами Успенського собору.  
Та бурхливі події початку ХХ ст. все змінили.
У 1921–1922 рр. усі головні землеробські території були охоплені голодом. Кількість голодуючих досягла 23,2 млн. 23 лютого 1922 р. Всеукраїнський центральний виконавчий комітет видав декрет про вилучення із церков усіх цінностей, а 8 березня того ж року вийшла його постанова «Про передачу церковних цінностей у фонд допомоги голодуючим».
З донесення у Духовний собор Лаври нам відомо, як відбувалася конфіскація ризи чудотворної ікони Успіня Божої Матері.
Опівдні 27 квітня 1922 р. Лавру оточили війська, які нікого не впускали без особливого на те розпорядження начальника охорони. Через деякий час до Лаври прибув заступник наркома внутрішніх справ М. Серафимович із комісією з вилучення цінностей. Серафимович заявив, що має розпорядження забрати ризу з ікони Успіння Богородиці, не вдаючись до переговорів про її викуп. Він запропонував добровільно зняти ризу з ікони Успіння, бо в разі відмови комісія зробить це сама.
Іконостас головного вівтаря Успенського собору,
ікона Успіння у золотій ризі
над Царськими вратами,
невгасима срібна лампада перед нею
та срібне панікадило.
Фото кінця ХІХ ст.
Рада церковної громади обговорила цю вимогу й дала комісії письмову відповідь про те, що представники ради не можуть зняти ризу з ікони, бо це образить віруючих, оскільки вони, щоб захистити святиню, зібрали пожертвування, які можуть покрити більшу частину призначеного викупу. Комісія з вилучення цінностей склала протокол про те, що ризу добровільно не було передано. Разом із заявою рада церковної громади вирішила передати цей протокол до губернського революційного трибуналу. Згодом ризу з древньої ікони Успіння Богородиці було обережно знято ювеліром комісії Хмелевським. Потім екклесіарх Лаври встановив ікону в круглу металеву раму, що не мала великої цінності й була залишена комісією з вилучення церковних цінностей. На цій круглій рамі був зроблений діамантовий німб (над головою Бога Саваофа), за який комісія з вилучення цінностей вимагала викуп у 17 каратів діамантів. Тому рада церковної громади віддала 7,65 карата діамантів, золоту брош-зірку в 5 каратів, золоту брош зі смарагдом і 2 каратами діамантів, золоту брош-голуба у 2 карати.
Золота риза ікони Успіння, що сяяла коштовним камінням і являла собою безцінний витвір ювелірного мистецтва, була оцінена комісією у 62 550 карбованців золотом.
Як відомо з матеріалів справи, риза ікони Успіння була прикрашена 85 великими діамантами загальною вагою 110,5 карати, а також одним сибірським смарагдом величиною у 5 каратів, двома цейлонськими сапфірами в 4 карати, перлиною в 5 каратів, двома перлинами у 8 каратів та іншим коштовним камінням. 
Найбільші діаманти прикрашали на іконі одяг Спасителя. Це три діаманти по 2,5 карата кожний. Діамантів, що важили менше карата, було загальною вагою 147 каратів. Самі шати важили понад 2 кг золота 82-ї проби. 
Того ж дня в Успенському соборі було знято велике срібне панікадило (168 кг срібла), срібна дошка з престолу Трапезної церкви та вилучена срібна рака (завважки 480 кг) від мощей святої княжни Іуліанії Ольшанської. Та, незважаючи на таку величезну кількість вилучених з Успенського собору коштовностей, із НКВС повідомили, що до наміченої загальної ваги не вистачає ще 128 кг срібла на суму 6400 карбованців, яку рада церковної громади до 4 травня повинна доставити в губернську комісію. 
О 18-й годині, захопивши ризу ікони Успіння Богородиці та всі зазначені вище коштовності, комісія з вилучення цінностей виїхала з Києво-Печерської Лаври.  
За загальновідомою версією, за діаманти з ризи ікони Успіння Богородиці у США було закуплено зерно для голодуючих півдня України та Поволжя. 
Чудотворна ікона Успіння Богородиці тривалий час зберігалася в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври. Під час фашистської окупації ікона разом з іншими цінностями Лаври була вивезена німцями в приміщення школи на вул. Мало-Левашовській у Києві. У вересні 1943 р. з наказу начальника крайового управління музеїв Києва доктора Вінтера цінності з Лаврського музею вивезли до Кам’янця-Подільського, а звідти до Пруссії (у маєток Вільденгоф).
17 лютого 1945 р. маєток Вільденгоф згорів ущент. Вважається, що тоді ж у пожежі загинули цінності, награбовані фашистами в українських музеях. Подальша доля давньої чудотворної ікони Успіння Богородиці невідома.
Алла Бартош, 
завідуюча сектором 
науково-дослідного відділу історії КПЛ 
та її художньої спадщини, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.