«ХРИСТОВОЇ ЦЕРКВИ БДЖОЛА»

Святитель Василій Великий.
Мозаїка Київського
собору Святої Софії. XI ст.


14 (1 за ст. ст.) січня Свята Православна Церква звершує пам’ять святителя Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської († 379). Пропонуємо до вашої уваги декілька фактів про цього святого, який, разом із Григорієм Богословом та Іоанном Златоустом, вшановується як вселенський учитель та святитель.

Незважаючи на те, що батьки Василія Великого були християнами, він прийняв Хрещення тільки у віці 25 років, у 354 р. Як зауважує протоієрей Іоанн Мейєндорф, у ті часи до Хрещення ставилися надзвичайно серйозно, воно розглядалося як найважливіша життєва подія, і звичай відкладати його (іноді навіть до самої смерті, як у випадку імператора Костянтина Великого) був широко поширений.


ВЕЛИКІ ДРУЗІ
Кращим другом святого Василія був ще один великий святитель і вчитель Церкви — Григорій Богослов: вони подружилися під час навчання в Афінській академії. Як видатний богослов відомий і молодший брат Василія Великого — святитель Григорій Ніський.
ДБАЙЛИВЕЦЬ ДУХОВНИХ ЗАКОНІВ
У зведення канонів Православної Церкви увійшли 92 правила святого Василія Великого, які, за словами відомого каноніста протоієрея Владислава Ципіна, мають особливу важливість для церковного права. Зміст цих правил охоплює різні сторони церковного життя. Особливо багато серед них єпітимійних правил, де встановлюються різні заборони (церковні покарання) за гріхи: віровідступництво, вбивство, блуд.
ЦЕРКОВНИЙ БОГОСЛОВ І ДИПЛОМАТ
В одній зі своїх найвідоміших праць — книзі «Про Святого Духа» — святитель Василій Великий, полемізуючи з єретиками, доводить божество Третьої Іпостасі Пресвятої Трійці. І хоча з написаного ясно випливає, що Дух Святий є Бог і за Своєю сутністю Він не нижче Отця та Сина, Сам Дух у книзі прямо жодного разу не названий Богом. Як пише протоієрей Іоанн Мейєндорф, «Василій насамперед дбав про мир у Церкві. Будучи тонким дипломатом і розсудливим пастирем, Василій був твердий у істотних питаннях, але дуже обережний у формулюваннях, не бажаючи нікого шокувати або вводити у спокусу. За це його критикував святий Григорій Богослов». Не виключено, що саме завдяки святителю Василію Святий Дух прямо не названий Богом і в православному (Нікео-Царгородськом) Символі віри, у розробці якого Василій Великий відіграв велику роль. (Слід брати до уваги те, що святитель жив в епоху, коли православна богословська термінологія тільки створювалася.)

Фреска Діонисія «Вчення Василія Великого».
Собор на честь Різдва Богородиці. Ферапонтів монастир. 1502 р. 

ТЕОРЕТИК ЧЕРНЕЦТВА
Святитель Василій Великий відомий як організатор чернечого життя. Як зазначає професор Олександр Леонідович Дворкін, «він одним з перших теоретично обґрунтував чернецтво, визначив його місце в Церкві, сформулював багато правил чернечого життя і нормалізував чернечий рух, розробивши для нього загальний устав». Василій Великий, зокрема, оформив інститут послушництва, розробив обряд чернечого постригу, сприяв зібранню ченців у стіни монастирів і ввів суворий єпископський контроль над чернечими громадами.
АВТОР ЛІТУРГІЇ
Літургія, яка має ім’я святителя Василія Великого, у нині відомому вигляді сформувалася лише у XIV ст., проте євхаристійна молитва цієї Літургії, на думку вчених, дійсно написана самим Василієм Великим. Святителю Василію також традиційно приписується авторство чину великого освячення води, що звершується у свято Хрещення Господнього.

Літургія Василія Великого звершується всього десять разів на рік: у п’ять неділь Великого посту; у Великий Четвер і Велику Суботу (на Страсній седмиці); у навечір’я свят Різдва Христового та Хрещення Господнього (або в самий день свята, якщо навечір’я припадає на суботу чи неділю); у день пам’яті святителя Василія Великого — 1 / 14 січня.
ВИНЯТОК У БОГОСЛУЖБОВОМУ УСТАВІ
День пам’яті святителя Василія Великого, що звершується 1 / 14 січня, збігається з великим святом Обрізання Господнього. Богослужіння цього дня — єдиний у своєму роді приклад з’єднання Господнього свята зі святом святого. Як відзначає літургіст Марія Сергіївна Красовицька, «варте уваги те, що полієлей на утрені — центральна частина богослужіння — віддається Василію Великому, тобто при з’єднанні Господнього свята та свята святого першість, перевагу в якихось частинах богослужіння має святий. Це абсолютно небувала річ».
ТРОЄ РІВНИХ
Пам’ять святителя Василія також звершується 12 лютого (30 січня за ст. ст.) — у день святкування Собору вселенських учителів і святителів Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоуста. Це торжество було встановлене в XI ст. у Константинополі. Згідно зі сказанням про свято, за царювання візантійського імператора Олексія I Комніна між віруючими виникла суперечка щодо першості серед трьох святителів: одні ставили вище Василія Великого, інші — Григорія Богослова, треті — Іоанна Златоуста. Тоді святителі явилися Іоанну Мавроподу, митрополиту Євхаїтському, і заповіли на знак їхньої рівності перед Господом запровадити спільне свято.
ЦАРСЬКЕ ІМ’Я
Особливе шанування святителя Василія Великого на Русі пояснюється тим, що він був небесним покровителем Хрестителя Русі — рівноапостольного великого князя Володимира, у святому Хрещенні Василія. Як повідомляє «Православна енциклопедія», перший храм, побудований князем Володимиром у Києві на місці язичницького капища, був присвячений Василію Великому. Ім’я Василій стало на Русі династичним, багато правителів (зокрема, Володимир Мономах) були хрещені на честь святителя Василія Великого.
Підготував
Михайло Мазурін

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.