ХРЕСТИ НА ЗОЛОТИХ КУПОЛАХ КАФЕДРАЛЬНОГО СОБОРУ БУДУТЬ ГОЛОВНИМИ ОРІЄНТИРАМИ СТОЛИЦІ, ЩО ГОВОРЯТЬ ПРО ВІЧНІСТЬ І СПАСІННЯ

Про архітектурні особливості, проектування, перспективи будівництва й розвиток усього Кафедрального комплексу розповідає голов­ний архітектор та клірик общини Кафедрального собору ієрей Олег Степанов.

— Отче Олеже, на якому етапі зараз перебуває проектування Кафедрального собору?
— Наразі ми спільно з ген­проектувальником «Укрміськ­будпроектом» закінчуємо розпочате торік коригування стадії «Проект» усього собору й поступово всіх корпусів, дзвіниці та споруд комплексу.

Загальний вигляд оновленої стилістики Кафедрального комплексу
Сподіваємося в найближчі місяці представити оновлений проект усього Кафедрального комплексу на Храмобудівній раді УПЦ та українській громадськості.
Цього року планується продовження будівельних робіт: перекриття центральної частини стилобату. Перш за все, будуть встановлені металеві балки, а потім проведена заливка залізобетонної плити позначки +8,1 м, тобто познач­ки підлоги Воскресенського собору. Це заливка кола радіусом 26 м, що складає 2000 м2 і сотні кубометрів бетону і тонни арматури.
Віртуальна модель соборного комплексу
По завершенні заливки кола з’явиться свого роду соборна площа — просто неба, розміром понад 5000 м2! Поки не зведені стіни і купол, на плиті можна буде звершувати богослужіння в ясну погоду на великі свята, коли будівництво не ведеться.

— Що являє собою нижній, Андріє-Володимирський храм Кафедрального собору?
— Це домовий храм, що розташовується в стилобаті Кафед­рального собору, і його розміри повторюють розміри головного вівтаря храму на честь Воскресіння Христового, який розміститься вище. Він незвичайний для Києва: прикрашений у дусі ранньохристиянської та візантійської архітектури.

Вхід до нього з південно-східного боку позначений козирком з іконою і хрестом, до нього ведуть металеві сходи.
Храм базилікальний, складається із трьох частин: притвор (тимчасово у вигляді коридору), храм і вівтар з ризницею та паламаркою. Простір церкви поздовжний, розділяється на три нефи: центральний і бічні, під балконами хорів. Тут гарна акустика й завжди світло. У церкві проходять регулярні богослужіння в недільні та святкові дні. Парафіяни можуть вклонитися мощам покровителів храму: частки мощей апостола Андрія та рівноапостольного князя Володимира зберігаються в кіоті з іконою, написаною на їхню честь, а також із часткою Животворящого Хреста Господнього. Також можна вклонитися мощам мучеників Хозевітських, священномученика Павла Житомирського. Багато співробітників парафіяльного будинку та служби замовника — парафіяни, працівники й клірики храму.

— Як вирішується питання підходу парафіян до споруджуваного собору від станцій метро «Либідська» і «Деміївська», а також під’їзду із Залізничного шосе?
— Раніше підхід і під’їзд на територію будівництва Кафед­рального комплексу проходив від метро «Либідська», по колу вздовж будівельного паркану. З цього року вхід зроблений від самого початку території комплексу, біля озера Глинка, через головні ворота, що скоротило відстань від метро втричі: до храму можна дійти за п’ять-сім хвилин. А з боку метро «Деміївська» через Московську площу і міст шлях займає близько 14 хвилин.

Сучасний стан центральної частини собору,
яку перекриватимуть плитою
Із Залізничного шосе можна пройти від зупинки маршрутного транспорту (біля дзвіниці храму на честь Усіх святих) і з парковки (перед Галереєю «Соборна») для автомобілів парафіян. Також між цими двома входами є зупинка на вимогу «храм Усіх святих».

— Чим викликано формування нового образу собору і всього Кафедрального комплексу?
— У 2013 р. на Храмобудівній раді УПЦ в Києво-Печерській Лаврі Його Блаженство наполіг, щоб образ соборного комплексу мав риси давньоруського стилю епохи Київської Русі. А щоб сформувати новий стиль, необхідно провести коригування стадії «Проект» — це і об’ємно-планувальні рішення, композиція, і серйозний аналіз як зразків тієї епохи, так і нових конструктивних, технологічних рішень і матеріалів. «Укрміськбудпроект» сформував новий образ комплексу.

Він поєднав грандіозність, канонічність і православні традиції київської архітектури. Предстоятель УПЦ схвалив оновлений образ, благословивши детально розробити в тому ж дусі й весь комплекс, враховуючи нові умови адміністративно-господарської та духовно-просвітницької діяльності Церкви, що ми зараз і робимо.

— Які архітектурні особ­ливості інших храмів враховувалися при проектуванні Ка­федрального собору?
— Ми проаналізували кафед­ральні собори найбільших міст світу, кафедральні собори усіх єпархій УПЦ, великі собори і храми Києва. Проект Кафед­рального собору в Києві по-своєму унікальний, по-перше, комплексністю, лінійними й вертикальними зв’яз­ками за рівнями, за функціональністю, зонуванням, архітектурною образністю. У підсумку собор на честь Воскресіння Христового буде найвищим купольним православним храмом у світі і третім у світі християнському, після базиліки Пресвятої Діви Марії Миру в Ямусукро (Кот-д’Івуар) і собору апостола Петра в Римі (Італія). За іншими параметрами собор увійде до двадцятки найбільших соборів світу, до десятки соборів України та до трійки соборів Києва. Й це не амбіції і не самоціль: так склалося архітектурно, адже історично Київ гідний такого грандіозного собору як найдавніша кафедра Русі, як місто, прославлене багатьма святими!

Зважаючи на наші традиції, потреби й можливості ми переосмислюємо найкращі архітектурні особливості православних соборів Болгарії, Греції, Грузії, Канади, Росії, Сербії, США. Це знайде своє відображення в Кафедральному комплексі.

— Що іще планується побудувати на території Кафедрального комплексу?
— Над головним входом на рівні хорів теж буде храм. У нижній частині собору розмістяться багатофункціональний зал на 1000 глядацьких місць, зал урочистих зборів, лекторії, трапезна для священнослужителів, склади та інші допоміжні приміщення. Навколо собору будуть побудовані адміністративний корпус із залом зборів Священного Синоду УПЦ, кабінетами Синодальних відділів та інших церковних служб, будинок-резиденція Предстоятеля, корпуси Духовно-просвітницького центру, паломницький готель, паркінг, бювет і зона відпочинку у вигляді парку й саду.

Інтер’єр Андріє-Володимирського храму Кафедрального собору
Андріє-Володимирський храм став початком богослужбового життя Кафедрального собору. З кожним днем, з кожним добрим внеском благодійників, працею будівельників собор буде рости попри всі випробування. Саме будівництво головного храму країни об’єднає всі сторони, зробить нас єдиним народом у Христі!
Ми віримо, що хрести на золотих куполах Кафедрального собору і храмах Києва, незважаючи на зростаючі хмарочоси сучасного сіті, будуть домінантами столиці, символами, що говорять про вічність і спасіння.

Бесіду вела Олена Головіна

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.