Хрест — хранитель всесвіту. Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. (день пам’яті — 27 вересня за н. ст.)

«Хрест здіймається, і всі вірні сходяться, Хрест здіймається, і град торжествує, і народи святкують».
Преподобний Андрій Критський

У II ст. імператор Адріан (117–138) спробував знищити всі пам’ятки, що свідчили про земне життя Іісуса Христа. Саме тоді Гроб Господній і Голгофу засипали землею, а на їх місці спорудили язичницький храм Венери і статую Юпітера. На два століття великі християнські святині були приховані від людських очей.

У 306 р. до влади прийшов рівноапостольний імператор Константин Великий (306–337), який виграв дві кровопролитні війни: 312 р. він переміг правителя західної частини імперії — Максенція, а 323-го — Лікінія, правителя східних провінцій країни. Перед вирішальною битвою з Максенцієм Константин побачив у небі незвичайне явління — сяючий Хрест із написом «Цим переможеш». Відтоді знаменом перемог праведного володаря став символ хресних страждань Христа.
У 313 р. Константин видав Міланський едикт про віротерпимість. А після перемоги над Лікінієм, ставши єдинодержавним правителем, розпочав пошуки Хреста Христового, який приніс йому стільки перемог.

До Єрусалима вирушила мати імператора — рівноапостольна Єлена, хоча й була в похилому віці.

Приїхавши до Єрусалима, свята Єлена розпорядилася знищити в місті усі язичницькі храми й зображення ідолів. Розпочавши пошуки, імператриця зустріла чоловіка, який показав їй точне місце, де знаходилася Голгофа. Ним виявився літній єврей на ім’я Іуда. Він вказав на язичницький храм на честь Венери, сказавши, що в підмурівку будівлі і лежить Хрест Христовий. Розібравши капище, стали з молитвою копати землю. Незабаром знайшли три хрести, дощечку з написами на трьох мовах, виготовлену з наказу Пілата, а також чотири цвяхи, що пронизали тіло Спасителя. Щоб зрозуміти, на якому ж із трьох хрестів був розіп’ятий Іісус, Єрусалимський патріарх Макарій благословив прикласти їх по черзі до тіла померлої людини, яку проносили неподалік від місця розкопок. Коли приклали Хрест Христовий, небіжчик воскрес.

Навколо знайденої святині зібралося безліч християн. Щоб усі вони могли бачити Хрест, патріарх Макарій з духовенством підняв його. Тоді люди стали молитися: «Господи, помилуй» та з благоговінням вклонятися святині. Ця подія відбулася 326 р. Саме тоді біля Животворящого Хреста Господнього зцілилася важкохвора жінка.

Багато іудеїв, які стали свідками чудес, прийняли християнство. А старець Іуда, отримавши у Хрещенні ім’я Киріак, згодом став єпископом Єрусалима.
У 335 р. імператор Константин побудував на місці Голгофи і Гробу Господнього великий храм Воскресіння Христового, який своїми стінами вкриває місце хресних страждань і поховання Спасителя.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.