Хрещені батьки

Як правильно обрати хрещених батьків і які їхні обовязки?

Василій, Луганськ

Шлях кожного християнина до Царства Божого починається з Таїнства Хрещення. Аби прийняти Хрещення, потрібні віра і покаяння. Православна Церква вчить, що віра у таїнство і пов’язане з цим щире бажання його прийняття є необхідними умовами, аби дія таїнства була спасенною: “Хто увірує і охреститься, буде спасенний; а хто не увірує, буде осуджений” (Мк. 16: 16).

Згідно з церковним уставом, у хрещенні немовлят і дорослих беруть участь хрещені — духовні батьки. Вони з’явилися у Церкві через практику хрещення дорослих, потім їх уже почали брати для хрещення дітей. За людину, яка хотіла приєднатися до Церкви, перед єпископом чи пресвітером мав поручитися один із членів Церкви. Основна роль поручителя, тобто хрещеного батька чи матері, полягала у підготовці людини до прийняття Таїнства Хрещення. Поручитель мав навчити свого хрещеника основ православної віри і благочестя.

При хрещенні дітей функції хрещених батьків зазнали змін. Тепер їхня роль не закінчувалася хрещенням, а починалася із прийняття дитини з купелі. Вони засвідчували перед Церквою, що дітей, яких вони прийняли з купелі, виховуватимуть у християнській вірі.

Слід зазначити, що така практика існує у Церкві з давніх часів. Про поручителів згадує богослов II ст. Тертуліан. Участь поручителя у хрещенні зафіксовано 54-м правилом Карфагенського Собору 419 р.: “Недужі, які не можуть за себе відповідати, нехай будуть охрещені тоді, коли, з їхньої волі, проречуть свідоцтво про них інші, на особисту відповідальність”.

Згідно з церковним уставом і звичаєм стародавньої Церкви, було достатньо й одного хрещеного: або батька, або матері — залежно від статі того, хто охрещується. Але згодом у хрещенні, яке, за вченням Церкви, є духовним народженням людини за аналогією з тілесним народженням, почали брати участь двоє хрещених — і батько, і матір. Цей звичай, що поширився на Заході у VIII ст., пізніше проникає і на Схід. На Русь він прийшов у XIII ст., остаточно утвердившись після XV ст.

Стати хрещеним батьком чи матір’ю дозволяється не кожній людині. Хрещеними батьками можуть бути лише ті, хто належить до Православної Церкви. Причому не ті, хто відвідує храм кілька разів на рік (на Пасху чи Різдво),  а хто регулярно сповідається і причащається. Справжня християнська віра немислима без постійної молитви і єднання з Христом у Таїнстві Причастя Його Тіла і Крові.

Батьки того, хто приймає Таїнство Хрещення, не можуть бути його хрещеними. Також, згідно з церковним правом, чоловік і дружина не можуть бути хрещеними однієї дитини. Не бажано ставати хрещеними батьками монахам, а також особам, які не досягли церковного повноліття — 15 років для юнаків і 13 років для дівчат. Не можуть бути хрещеними батьками недієздатні особи, іновірці, єретики та відступники. Обов’язок хрещених батьків — релігійно-моральне виховання своїх хрещеників, отож не можуть брати на себе такі зобов’язання ті, хто не має твердої і свідомої віри, а також особи із сумнівними моральними цінностями.

Участь кількох пар хрещених батьків у хрещенні можлива лише як виняток із правил, за умови, що вони усі братимуть участь у духовному вихованні дитини. Якщо батьки з якихось інших міркувань запрошують більшу кількість хрещених, то це блюзнірство стосовно Таїнства Хрещення. Практика так званих заочних хрещених може допускатися лише як поблажливість до певних обставин, але не має бути правилом.

Хрещені перед Богом і Церквою беруть на себе дуже серйозні зобов’язання. Тому вони мають усвідомлювати відповідальність, яка на них лежить. Хрещені повинні навчити своїх хрещеників приступати до Таїнств Церкви, головним чином Сповіді та Причастя, дати їм знання про богослужіння, привчати відвідувати церковні служби, постувати і жити благочестиво.

Також до їхніх обов’язків належить застерігати своїх хрещеників від усіляких спокус, які особливо небезпечні у дитячому та юнацькому віці. Хрещені батьки, знаючи особливості характеру тих, кого вони прийняли з купелі, можуть допомогти їм у визначенні життєвого шляху, порадити, яку професію обрати. Якщо є потреба, хрещені повинні брати своїх хрещеників під опіку.

Легковажне ставлення до обов’язків хрещеного — тяжкий гріх, бо від цього залежить доля хрещеника. Не слід бездумно погоджуватися на запрошення стати хрещеним батьком чи матір’ю, особливо якщо один хрещеник уже є. Відповідно й відмову бути хрещеним не варто вважати зневагою і сприймати як образу. Якщо хрещені та їхній хрещеник живуть далеко одне від одного і тісне спілкування неможливе, завжди є можливість молитися за своє духовне чадо. А це вже багато що означає!

Слід зазначити, що хрещені батьки зі своїми хрещениками та їхніми батьками вступають у духовну спорідненість, а це має особливе значення у шлюбному церковному праві. Отці Трулльського Собору в 53-му правилі заборонили шлюби між хрещеними і батьками хрещеника.

Упродовж століть ставлення до ступеня духовної спорідненості, що перешкоджає укладанню шлюбу, змінювалося. Так, у XIX ст. Синод Руської Православної Церкви вбачав непереборну перешкоду до шлюбу лише у стосунках між хрещеною матір’ю та батьком дитини, а також між хрещеним батьком та матір’ю дитини.

На завершення наведемо слова святителя Іонна Златоуста: “Звернемо слово до ваших хрещених батьків, щоб і вони могли побачити, якої винагороди будуть удостоєні, якщо виявлятимуть до вас щиросердну старанність, і навпаки, якого осудження зазнають, якщо виявлять недбалість. Подумай, возлюблений, про тих, хто приймає запоруку про гроші, бо вони наражаються на більшу небезпеку, ніж сам боржник, який бере гроші. Бо якщо боржник виявиться розсудливим, то полегшить тягар кредиторові; якщо ж виявиться безрозсудним, то наразить його на велику небезпеку… Якщо ж ті, хто поручається за гроші, вважають себе відповідальними, то наскільки ж більший обов’язок у того, хто причетний до духовного, хто прийняв запоруку про чесноти, щоби виявити велику турботу, переконуючи, наставляючи, виправляючи, проявляючи батьківську любов… Тож тепер і ви, хрещені батьки, знаєте, що неабияка небезпека загрожує вам, якщо виявите недбалість”.

Підготував протоієрей Миколай Баранов
Фото:
  1. Хрестини. Акім Єгорович Карнєєв (1833–1896)

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.