ХОРОБРІ ВОЇНИ ХРИСТОВІ. Мученики Віт, Модест і Крискентія-живительниця (дня пам’яті — 29 травня за н. ст.)

У кожну епоху знаходилися непохитні свідки Істини, які викривали гріхи світу і безстрашно йшли до кінця свого фізичного існування, щоб стати світильниками віри для багатьох сучасників. Серед таких воїнів Христових були і святі Віт, Модест і Крискентія.

Юнак Віт хоч і народився у знатній сицилійської родині, проте всі його прагнення були скеровані до улюбленого Господа, з Яким він подовгу розмовляв у своїх молитвах. Отримавши благодать чудотворень, він зціляв хворих та багатьох язичників навернув до Христа. У цей час імператор Діоклетіан розпочав гоніння на Церкву. Місцевий правитель Валеріан попередив Гіласа, батька Віта, що коли його син не відречеться від Христа, то піддасть небезпеці всю свою родину. Коли батькові не вдалося переконати у цьому праведника, він почав бити його. Валеріан дізнався, що Віт відмовляється принести жертви ідолам, і покликав його до себе на суд. Отримавши відмову, правитель продовжив биття святого. Щоб дати вказівку посилити тортури, він простягнув руку, проте в цей момент вона всохла. На прохання Валеріана Віт помолився, і рука імператора стала здоровою. Тоді праведника передали в руки його батька із вимогою домогтися бажаного результату. Гілас оточив сина розкошами, йому подавали найсмачнішу їжу, влаштовували бенкети та забави. Увесь цей час Віт благав Господа про допомогу у спокусах. Йому явилися Ангели і молилися разом із ним. Коли батько зайшов до сина і побачив Ангелів, то відразу ж осліп. Пообіцявши відмовитись від поклоніння ідолам, по молитвах Віта він знову став бачити.
Але невдовзі серце Гіласа зробилося жорстоким. Його прихильність до сина переросла у ненависть, і він вирішив убити хлопця. Вихователь Віта, святий Модест, і його годувальниця, свята Крискентія, будучи християнами, вирішили врятувати хлопчика. Вони таємно залишили будинок, сіли в човен, у який увійшов Ангел і спрямував його в Луканію. На новому місці Віт знову став зціляти хворих і навертати язичників до християнства. Це стало відомо імператору, і Віт з Модестом постали перед його судом. Вражений красою юнака, Діоклетіан став наполегливо умовляти його зректися Христа. У відповідь праведник викрив властителя в ідолопоклонстві і зцілив біснуватого сина імператора. Тоді Діоклетіан запропонував йому велику шану, якщо тільки він принесе жертви ідолам. Знову отримавши відмову, імператор наказав закувати сповідників у кайдани. Вночі Віту і Модесту явився Христос і став утішати їх, зміцнюючи в подвигу. В цей момент кайдани з мучеників спали. Діоклетіан приписав те, що сталося, ворожбитству засуджених і наказав кинути Віта в киплячий казан із оловом. Проте праведник стояв у ньому як у прохолодній воді. Тоді його вкинули в клітку з розлюченим левом, але звір покірно ліг біля його ніг. Це не зупинило катів. З наказу імператора, вони підвісили Віта і Модеста на стовпи та стали стругати мучеників залізними кігтями. Не в змозі дивитися на їхні страждання, свята Крискентія вийшла із натовпу і стала звинувачувати Діоклетіана в жорстокості. Її піддали таким самим мукам. Тоді Віт звернувся до Господа: «Боже, спаси нас силою Твоєю і визволи нас». Почався землетрус, під час якого багато хто загинув, а імператор втік до палацу. Святі мирно віддали Богу свої душі. Ангел зняв тіла мучеників зі стовпів і переніс в Луканію. Це сталося 303 р. З часом мощі святого Віта були перенесені в м. Прагу.
Підготував Андрій Гор

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.