ХІТОН СПАСИТЕЛЯ: НЕЗВИЧАЙНА ПОДОРОЖ СВЯТИНІ

…Спекотного дня 3 серпня 326 р., ближче до полудня, коли сонце в Єрусалимі перебувало практично в зеніті, у місті спостерігалося незвичне для цього часу велелюддя. Ніхто не поспішав сховатися в рятівну тінь. Загальне напруження — і ось уже чути крики: «Дивіться, он там, несуть!». Невелика група людей виставила на загальний огляд предмет, що викликав у більшості жителів Римської імперії мимовільний трепет і навіть жах. Це був хрест для страти кримінальних злочинців.

Навколо нього зібралися нечисленні представники Єрусалимської християнської громади на чолі з патріархом Макарієм. Біля патріарха стояла немолода жінка з гарним, незважаючи на роки, обличчям і благородною поставою. Її знали геть усі присутні того дня люди. 
Мати імператора Костянтина цариця Єлена спеціально відвідала Єрусалим, щоб знайти святині Страстей Господніх і вклонитися їм. Майже три століття тому на цьому хресті було розіп’яте Джерело Життя — Господь і Спаситель світу Іісус Христос. Але Він не тільки помер за гріхи світу як Досконала Людина, але й воскрес як Істинний Бог, заклавши початок нового світу…
Вже у найперших, ще слабких і розрізнених християнських громад ми бачимо шанування не тільки Животворящого Хреста Господнього — «Бо слово про хрест для тих, хто гинуть, то глупота, а для нас спасаємих — сила Божа» (1 Кор. 1: 18), — але й інших святинь, пов’язаних із життям, смертю і воскресінням Спасителя. Євангелія оповідають нам про святині Страстей Христових — терновий вінець, хітон та похоронні пелени Господа.
НОВЕ ЖИТТЯ СВЯТИНЬ У ЄВРОПІ
Зараз ці святині перебувають у Європі. Терновий вінець — у Парижі, похоронні пелени — у Турині, хітон Господа — у місті, що було колись однією із чотирьох столиць Римської імперії, — Трірі. До них кілька разів на століття, коли святині відкрито для поклоніння, відбувається паломництво. У 2012 р. таке паломництво буде в Трірі до хітона Господнього.
…У 306 р. Костянтин став правителем Західної Галлії — Белгіки. Столицею цієї частини імперії було велике, красиве римське місто Аугуста Треверорум — нині Трір. До Костянтина тут правив його батько Констанцій Хлор (293–306). У Трір часто приїжджала і довго тут жила свята Єлена, мати майбутнього імператора Римської імперії.
СВОБОДУ ХРИСТИЯНАМ!
У 313 р., перебуваючи в Мілані, Костянтин видав едикт, що дарував християнам можливість відкрито сповідувати свою віру. Після цієї події, що докорінно змінила становище Церкви, почали будувати християнські храми. Перші три — храм Різдва Христового у Віфлеємі, храм Гробу Господнього в Єрусалимі і собор в ім’я святого апостола Петра у Трірі — безпосередньо з наказу імператора Костянтина. Сталося це після паломництва святої Єлени на Святу Землю. Собор в ім’я святого апостола Петра у Трірі було зведено для благочестивого зберігання хітона Господнього. Землю під будівництво храму подарувала християнській громаді Тріра особисто свята Єлена. Це місто Костянтин і Єлена розглядали як можливий варіант столиці вже не тільки Галлії, але й усієї Римської імперії. Костянтин, будучи реформатором, хотів будувати імперію не на язичницьких, а на цілковито інших — християнських засадах. Більш того, він мріяв про торжество світової християнської цивілізації. І тому його мати, яка утвердилась на той час у любові до Христа, допомагала своєму синові у всіх справах і здійснила паломництво в Єрусалим.
ХІТОН ГОСПОДНІЙ
Християнські громади, які після століть гонінь сприймали все, що відбувалося, як чудо, з радістю відкрили для святої Єлени святині (їх вдалося зберегти під час переслідувань), пов’язані з життям Спасителя, Божої Матері та апостолів. Свята Єлена знайшла в Єрусалимі хітон Господа, який дістався воїнам біля Хреста Спасителя (див.: Ін. 19: 23–24). Цю велику святиню, а також частину мощей апостола Матфія (одного із 70‑ти) вона направила у Трір. Хітон Христа з радістю зустріли християни міста, благоговійно поклавши його в заснований за розпорядженням святого Костянтина храм в ім’я апостола Петра. Пізніше, щоб краще зберегти святиню, її зусібіч обшили (у вигляді тканого ковчега). Історичним документом, що розповідає про цю подію, є літопис «Augusta Treverorum» XI ст. Професор Трірського університету доктор Кетенхофен датує документ ще більш раннім часом. Відомі чудеса, що відбулися після молитов біля святині. Їх записано в окремий літопис.
Свята Єлена відійшла у вічність 328 р. За свідченням Євсевія Памфіла, вона померла на руках свого сина — святого Костянтина. Оскільки Костянтин на той час перебував у Трірі, найімовірніше, ця подія сталася в цьому місті. Пізніше мощі святої Єлени було перенесено в Рим, а значна їхня частина у V ст. опинилася у Франції, проте глава рівно­апостольної цариці Єлени спочиває у Трірі до цього дня.
З УСІХ КІНЦІВ ЗЕМЛІ
У V ст. уся Західна Європа пережила навалу варварських народів. Святиню надійно сховали, а для Тріра настав тривалий занепад. У Х ст. почалося відродження міста. Дещо пізніше — у ХІІ ст. — на фундаменті старого храму, заснованого святими Костянтином і Єленою, було зведено величний собор романської архітектури. Там, з ХІІ ст. і до сьогодні, у закритому ковчегу зберігається хітон Господа. (Ця традиція — зберігати святині в закритому вигляді — утвердилася на Заході в період середньовіччя. Так зберігаються й мощі святителя Миколая у м. Барі, й похоронні пелени Господа у Турині.)
У 1512 р., коли в Європі розпочалася Реформація, у Трір здійснив паломництво імператор Священної Римської імперії Максиміліан. На його наполегливе прохання святиню відкрили й урочисто виставили для загального поклоніння. Ця подія стала відома всій Європі. Відтоді хітон Господа нечасто, але все ж відкривають. У 1810 р. перед святинею молилося 200 тисяч паломників, у 1844 р. — понад мільйон, а в 1933 р. — понад два мільйони прочан. У 1891 р. дослідженням хітона займався професор Віллемс. Досвідчені фахівці вивчали його також у 70‑х роках минулого століття. За словами хранителя хітона професора Франца Роніга, досліджувати найдавнішу частину святині, щільно обшиту в тканий ковчег, дуже важко. Проте багато фактів, зокрема й історичного порядку, свідчать про хітон у граді Трірі як про справжній одяг Іісуса Христа, що був на Ньому під час Страстей Господніх. До святинь Тріра здійснюють регулярні паломництва не тільки західні християни, а й православні з Росії. Початок цьому поклав митрополит Никодим (Ротов), який 1973 р. відвідав Трір та молився біля хітона Господа. Зараз, коли кордони відкрито, велика кількість людей приїздить у м. Трір помолитися. Паломники зупиняються в готелі святого апостола Фоми, у приміщенні якого будується домовий храм православної громади м. Тріра. Тепер паломництво до західних святинь починається з Літургії. Паломники вклоняються мощам рівноапостольної цариці Єлени, апостола Матфія, мученикам знаменитого Фівейського легіону та хітону Господньому (підходять до капели, де він зберігається, моляться, стоячи біля воріт).
Паломництво до хітона, коли буде можливість не тільки молитися, але й бачити святиню Страстей Господніх (востаннє її відкривали у 1996 р.), відбудеться навесні 2012 р. Очікується більше мільйона віруючих з усього світу. Через те, що цю святиню (так само як і Туринську плащаницю) відкривають не частіше чотирьох разів на століття, особливо сильною буде молитовна радість для паломників, які знайшли час і можливість відвідати її.
Тимофій Кітніс
Частина хітона Господнього зберігалась у київському Софійському соборі, дві частини — у Санкт-Петербурзі (одна — в церкві на честь Спаса Нерукотворенного образа, що знаходиться у Зимовому палаці, друга — у соборі на честь первоверховних апостолів Петра і Павла Петропавлівської фортеці). У 2002 р. одну з частин хітона було знайдено в Ярославському музеї-заповіднику. Із 1 грудня 2007 р. її покладено для поклоніння у московському храмі Христа Спасителя.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.