“Господь сильний у бою”. Преподобний Лев, єпископ Катанський(день пам’яті — 5 березня за н. ст.)

Преподобний Лев, єпископ Катанський, народився у м. Равенна (північ Італії). Згодом став ченцем бенедиктинського ордену. На Лева звернув увагу єпископ м. Реджіо Кирил. Він зробив його своїм помічником і поставив на архідиякона. У 765 р., після смерті святителя Савина, Лева обрали єпископом сицилійського м. Катанія. За час свого служіння праведник прославився багатьма чеснотами: “дбав про сиріт, убогих, вдів, хворих, подорожніх, годуючи й одягаючи їх за рахунок церковних маєтностей”. За таку ревність Господь удостоїв Свого угодника дарами чудотворення та зцілення від різних хвороб.

Більшу частину життєпису святителя Льва становить історія його протистояння з чаклуном Іліодором у м. Катанія. Іліодор від народження був християнином, але з часом почав займатися магією. За це його засудили до смертної кари, проте останньої миті він зник з місця страти дивним чином. Повернувшись у Катанію, Іліодор знову взявся за старе. Постійні умовляння єпископа Лева полишити магію і принести покаяння не діяли на нього.
В один із святкових днів, коли святитель урочисто звершував богослужіння у співслужінні великої кількості священства та безлічі парафіян, до храму ввійшов волхв Іліодор. Він почав таємно чинити свою ворожбу. Цим він добився того, що деякі з парафіян почали тупотіти у храмі, наче коні, гарчати, як звірі, інші нестримно реготали, а ще інші дали волю роздратуванню. З’ясувавши, в чому річ, єпископ Лев став на коліна перед престолом Божим і, старанно помолившись, вийшов з вівтаря. Підійшовши до Іліодора, він зв’язав його своїм омофором за шию і вивів із храму. Пройшовши з ним до центральної частини міста, святитель дав вказівку розкласти велике багаття. Коли все було зроблено, єпископ змусив Іліодора публічно зізнатися у всіх своїх злодіяннях. Потім, не відпускаючи волхва, увійшов з ним у вогонь. Перебуваючи у полум’ї, святитель не залишав свого місця і тримав Іліодора доти, поки той не згорів у вогні. При цьому самого Льва, силою Господньою, стихія не торкнулася. Після цього архієрей Божий повернувся у храм і закінчив святкове богослужіння.
Ще за життя це диво прославило праведника. Помер святитель Лев 5 березня 879 р. Під час поховання Божого угодника сталося ще одне чудо: від дотику до його одра отримала зцілення кровоточива жінка “з Сіракузької області”. Нині святі мощі преподобного Лева, єпископа Катанського, зберігаються у Римі.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.