ФАКЕЛ ВІРИ У ЯЗИЧНИЦЬКІЙ ТЕМРЯВІ. Великомученик Феодор Стратилат (день пам’яті — 21 лютого за н. ст.)

Святий великомученик Феодор Стратилат був дуже обдарованим, зокрема хоробрістю і прекрасною зовнішністю. Народившись у Евхаїті (Мала Азія), він прославився тим, що один упорався з величезним змієм, який пожирав тварин і людей, тримаючи місцевих жителів у страху. Озброївшись мечем і молитвою, святий Феодор пішов до прірви, де жив змій, і переміг його. Тоді приголомшені жителі Евхаїта, які були язичниками, прославили ім’я Христове.

За виявлені відвагу і мужність праведника було призначено воєначальником (стратилатом) м. Гераклея. Маючи гаряче переконання в істині Воскресіння Христового, праведник своїм особистим прикладом благочестивого життя привів до віри багатьох городян. Дуже скоро майже вся Гераклея прийняла християнство.

Такі зміни не могли залишитися непоміченими імператором Лікінієм — жорстоким гонителем християн. Феодор Стратилат знав, що неминуче опиниться серед тих, хто постраждає за Христа, і особисто запросив правителя у своє місто. Під приводом організації для імператора пишної церемонії жертвопринесення, святий зібрав усі зображення язичницьких богів, що залишилися в Гераклеї. Після цього він роздробив срібних і золотих ідолів на шматки та роздав їх бідним. Буквально на уламках язичництва він стверджував закони християнського милосердя. Коли Лікіній прибув до міста, то насамперед наказав схопити Феодора Стратилата і віддати на жорстокі тортури.
Свідком того, що відбувалося, став раб святого на ім’я Уар. Він ледь знаходив у собі сили описувати ті звірства, що їх зазнав святий великомученик. Передчуваючи близьку смерть, сповідник сказав такі слова: «Бачиш, Господи, що звірі дикі разірвали мене Тебе заради… плоть моя ранами вкривається… лише самі кістки на хресті висять… прийми дух мій, бо вже закінчую своє життя». Проте Господь зцілив понівечене тортурами тіло страждальця і ​​звів його з хреста, на якому мученик був залишений висіти на всю ніч. Побачивши на ранок святого Феодора живим і неушкодженим, приголом­шені воїни прийняли святе Хрещення. Бажаючи мученицьки постраждати за Христа, праведник віддав себе в руки імператора.

Йдучи на місце страти, святий переконав обурений жорстокістю Лікінія народ не заважати йому постраждати за улюб­леного Господа. І «Христос, — говорив він, — висячи на Хресті, утримував ангелів, щоб вони не помстилися роду людському». Зцілене тіло праведника мало незвичайні властивості. Кожен, хто торкався до нього або до одягу святого, одразу ж зцілювався від хвороб і звільнявся від бісів. Феодор Стратилат одним словом відчиняв двері темниці й звільняв від уз ув’язнених.

Перед стратою він сказав Уару: «Не лінуйся записати день смерті моєї, а тіло моє поклади в Евхаїті». Таким чином великомученик просив щорічного поминання. Потім, сказавши «амінь», він схилив голову під меч. Ця подія відбулася 21 лютого 319 р., у суботу, о третій годині дня.

Підготував Андрій Гор

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.