Дві сторони одного феномена

Коментар на публікацію: Той, хто випередив час

Наскільки віруючим був Тесла, сказати важко. З одного боку, ми бачимо, що він був з родини православного священика, шанував свого небесного покровителя — святителя Миколая; збереглося також багато свідчень про його вчинки, які можна назвати по‑справжньому християнськими. Наприклад, у роки навчання, будучи успішним з усіх предметів, Нікола вважався останнім учнем з малювання і креслення, хоча вдома йому це добре вдавалося. Як виявилося, таким чином він рятував одного зі своїх товаришів, який гірше за всіх креслив і малював, від виключення з училища. Згідно з правилами училища, учень, який займає останнє місце з креслення і малювання, підлягав виключенню. Тесла вирішив стати найгіршим учнем класу з цих предметів, будучи впевненим, що його успіхи з математики та фізики не дозволять застосувати до нього сувору міру покарання.

З іншого боку, є свідчення, які не дають можливості однозначно стверджувати, що його духовний досвід повністю відповідав православній містиці. Наприклад, він часто вдавався до мрійливості, своєрідної медитації, яка набувала такої сили, що свої мрії він сприймав як певну реальність. Це допомагало Ніколі у науковій роботі, у винаходах (зрозуміло, що творча людина має володіти сильною уявою), але водночас приводило його до помилкових висновків про світ духовних речей. У його свідомості духовний світ ставав предметом наукових ідей. «Я був за два квартали від будинку, де лежала моя хвора мати, — пригадує Тесла. — Раптом я побачив хмару з ангельськими фігурами, одна з яких поступово набула рис моєї матері. Раптовим осяянням я зрозумів, що щойно вона померла. І це виявилося правдою». Пізніше вчений висловлював думку про те, що зі смертю людини її духовна сутність не зникає, з нею можна встановити контакт, і навіть обмірковував винайдення для цього спеціальних приладів.
Це була, безумовно, обдарована людина. Й очевидно, що, як і в кожній людині, у ньому йшла внутрішня боротьба між силами добра і зла за даний йому Богом талант. У зв’язку з цим потрібно враховувати характер тогочасного суспільства. У світі науки не прийнято було говорити про Бога. Можливо, тому Тесла й уникав прямих формулювань про свою віру і надавав їм наукоподібної форми. «Мій мозок — тільки приймальний пристрій», — стверджував він, вважаючи, що кожна людина є «автоматом космічних сил». Про свої відкриття Нікола говорив, що це винайшов не він. Тесла писав: «…я впевнений, що єдиний Космос об’єднаний у матеріальному і духовному сенсі. У космічному просторі існує певне ядро, звідки ми черпаємо всю силу натхнення, яке вічно притягує нас, я відчуваю його потужність і його цінності, що струменять по всьому Всесвіту і цим підтримують його у гармонії. Я не проник у таємницю цього ядра, але знаю, що воно існує, і коли я хочу надати йому якогось матеріального атрибуту, то думаю, що це світло, а коли я намагаюся збагнути його духовне начало, тоді це — краса і співчуття. Той, хто носить у собі цю віру, відчуває себе сильним, працює з радістю, бо відчуває себе частинкою загальної гармонії».
І ще один факт, який свідчить про високу моральну позицію цього вченого. Тесла знищив ряд своїх відкриттів, які, на його думку, могли зашкодити людству. Далеко не простий вчинок для вченого.

Ігумен Лонгин (Чернуха)

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.