ДУШЕКОРИСНЕ ДОЗВІЛЛЯ

Студія в ім’я святого сповідника Іоанна Воїна за інформаційної підтримки журналу «Фома» випустила два фільми (режисер Віталій Любецький) — «Притчі» і «Притчі-2».
Картина «Притчі» — нове слово у сучасному православному кінематографі. У кожній із трьох частин картини глядачеві запропонована корисна для душі історія, розказана по‑людськи щиро, з домашньою теплотою.

Перша притча («Незвичайний послух») змусить вас із невдачливим героєм замислитися про гріх гордині та цінності християнського смирення. «Завтра благословляю тебе йти на кладовище, і як побачиш, що небіжчика несуть — ганьби його останніми словами», — каже старець молодому послушнику. Після настільки інтригуючого початку слідує не менш цікаве продовження…
«Господи! Чому ти не чуєш нас? — запитує священик у наступній прит­чі. — Люди ходять до церкви, моляться, але їм не стає легше…» Відповідь ангела на це запитання бентежить глядачів, які, врешті, отримують важливий духовний урок. Ця дивовижна історія написана на початку XX ст. святителем Василієм Кінешемським.
«В одному місті жила жінка, — йдеться у третій частині фільму. — Постів дотримувалася, Євангеліє читала, храм відвідувала…». І ось якось подає вона милостиню убогій, а та каже: «До тебе сьогодні Христос прийде!».
Ми так часто зайняті собою, що не помічаємо, як життя проходить повз. Відвертаючись одне від одного, ми віддаляємося від Христа. Фільм «Прит­чі» по‑новому відкриває звичне життя, показуючи нам самих себе.
«Притчі-2» — продов­ження фільму «Притчі», випущеного у 2011 р. 
І знову три оповідання, три приводи з доброю посмішкою поспостерігати за старими знайомими і замислитися: у чому вони мають рацію, а в чому ні.
Герой першої історії «Лампадка» — послушник, той самий, що на кладовищі ходив небіжчиків лаяти. Знову він схибив. «У чому кого засудиш — у тім і сам побудеш», — каже старець і для науки дає йому новий послух: пройти навколо села з лампадкою в руках, не проливши ні краплі олії і не загасивши вогню…
У новелі «Сорочка» Марія, яка Спасителя в гості чекала, проходить через нові спокуси. Важко їй одній господарство дачне вести, а ще важче по‑християнськи людей прощати. Але Марія не сумує — добром платить за зло, молиться і чекає чуда. І воно відбувається.
Жили на одному острові три старці-рибалки, оповідає третя історія («Троє Вас — троє нас»). Якось пропливав повз на кораблі відомий і шанований усіма архімандрит. Почувши, що живуть на острові святі чудотворці, не повірив і вирішив сам усе побачити. А коли дізнався, що рибалки навіть «Отче наш» не знають, став їх вчити правильно молитися…
Обидві картини, здається, будуть цікаві як дорослим, так і дітям. Їх можна дивитися в колі сім’ї чи недільній школі, запропонувати родичам, які воцерковляються, чи друзям. Обговорення кожної з історій, пов’язуючи їх з власними схожими ситуаціями, принесе безсумнівну духовну користь.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.