ДУХОВНІ ШКОЛИ УПЦ: ХТО Є ХТО

 

Розпочався новий навчальний рік і 1248 православних студентів сіли за парти опановувати церковні науки. Багато це чи мало? «Церковна православна газета» вирішила з’ясувати це питання, а також провести власну «інвентаризацію» православних навчальних закладів України.   Охочим здобути духовну освіту вже не потрібно далеко їхати — семінарії зараз є практично в усіх регіонах України. Чим же різняться між собою, крім цифр сухої статистики, наші духовні школи? Без перебільшення можна сказати, що найголовнішою з них є Київська духовна академія і семінарія. До того ж ректор столичних духовних шкіл архі­єпископ Бориспільський Антоній є головою Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ.
Київська духовна академія — найдавніший вищий навчальний заклад усієї Руської Православної Церкви. Вона веде свою історію від заснованої у 1615 р. Києво-братської колегії. Київські духов­ні школи лідирують і за кількістю учнів — тут навчається 325 студентів стаціонару та 610 заочників. Нині проводиться реформа системи духовної освіти в Київській духовній академії і семінарії, в рамках якої КДС має стати вищою богословською школою з п’ятирічним терміном навчання. Останній курс стане підготовчим перед вступом до академії. Духовна академія набуде спеціалізованої наукової спрямованості. Тут відкриються чотири факультети (відділення): богословсько-біблійний, догматично-віроучительний, пастирсько-літургійний та церковно-історичний. Серед безлічі видатних діячів, які навчалися і викладали в київських духов­них школах, вкажемо лише найвідоміших. Свого часу Києво-Могилянську академію закінчили святитель Димитрій Ростовський і Григорій Сковорода, ректором у середині XIX ст. тут був знаменитий святитель Інокентій (Борисов), у якого в академії навчався майбутній святитель Феофан Затворник. Варто додати, що багато сучасних архієреїв УПЦ навчалися саме в Києві. Наймолодший церковний ВНЗ — Ужгородська українська богословська академія імені святих Кирила і Мефодія, заснована у 2002 р. Це єдиний у країні православний навчальний заклад, випускники якого отримують диплом державного зразка. Це стало можливим завдяки інтеграції УУБА з Карпатським університетом імені Августина Волошина (приватний вищий навчальний заклад системи МОН України) в єдиний духовно-навчально-науковий комплекс. Тепер студенти УУБА крім вищої духов­ної освіти отримують ще й вищу світську освіту за напрямом підготовки «філософія» і спеціальності «богослов’я» («теологія»), а студенти університету, які навчаються за іншими світськими спеціальностями (філософія, правознавство, психологія, фінанси, філологія, комп’ютерні науки), впродовж усіх років навчання додатково вивчають основи православного богослов’я. Зараз в УУБА працює 91 викладач, 95 студентів навчаються на стаціонарі та 241 — у заочному секторі. Чернівецький православний богословський інститут було засновано у 1827 р. Згодом реорганізований у богословський факультет Чернівецького університету. Його відкриття пов’язане з видатним церковним діячем, першим буковинським архієреєм — митрополитом Євгенієм (Гакманом). У 1999 р. Чернівецький православний богословський інститут було відроджено. ЧПБІ готує не лише богословів, а ще й філологів і церковних журналістів. Проте його випускники отримують диплом лише церковного зразка. Сьогодні в інституті працюють 46 викладачів і навчаються 60 студентів. Одеська духовна семінарія, заснована в 1838 р., закрита більшовиками і відроджена в 1945-му, довгий час, аж до 1990-х рр., залишалася єдиною семінарією в Україні. В роки радянських гонінь тут зуміли зберегти традиції духовної освіти й виховати багатьох гідних пастирів. Серед них був і нинішній Предстоятель УПЦ Блаженніший Митрополит Володимир, який закінчив Одеську семінарію у 1958 р. Зараз у її стінах навчається 225 студентів очного відділення і 205 заочників, яких навчають 33 викладачі. Крім того, при семінарії діють регентське і золотошвейне відділення. Волинська духовна семінарія була заснована в 1796 р. з метою підготовки кандидатів у священики для парафій, які перейшли з унії у Православ’я. До семінарії приймали дітей православного віросповідання від 7 до 15 років, які навчалися в базиліанських та єзуїтських школах Овруча, Межиріча та Острога. У XX ст. її спіткала доля практично всіх духовних шкіл в Україні — закриття під час хрущовських гонінь і відродження в 1990-х. Серед її випускників був священномученик Анатолій (Грисюк), який загинув у 1938 р. у радянських таборах. Зараз у Волинській семінарії працюють 32 викладачі, навчаються 69 студентів стаціонару і 80 заочників, діють курси регентів-псаломників. Назва Почаївської духовної семінарії говорить сама за себе. Вона розташовується на території великої святині українського Православ’я — Свято-Успенської Почаївської Лаври. Історія семінарії почалася із заснування в монастирі у 1935 р. чернечої школи, призначеної для духовної освіти насельників. Нині тут навчається 181 семінарист, 116 учнів — на заочному відділенні, несуть послух 37 викладачів. Полтавська місіонерська духовна семінарія отримала свій статус у 2007 р., утім, стара дореволюційна духовна школа була заснована тут ще в 1776 р. Саме місіонерська спрямованість вирізняє семінарію серед інших. Силами її ректора — архієпископа Полтавського і Миргородського Филипа, викладачів і студентів ось уже котрий рік у Києві проходять міжнародні просвітницькі «Покровські читання». Все це закономірно, оскільки владика Филип є ще й головою Синодального місіонерського відділу. У старій Полтавській семінарії викладав великий український філософ Григорій Сковорода, читали свої курси відомий літургіст священносповідник Афанасій (Сахаров) і видатний патролог Микола Сагарда. Сьогодні їхню естафету прийняли 37 викладачів семінарії, які навчають 145 студентів стаціонару та 280 заочників. У Полтавській місіонерській духовній семінарії діють три відділення: богословсько-місіонерське, регентів-псаломників та іконописне. Духовна семінарія (тоді ще колегіум) у Харкові з’явилася в 1726 р. У 1759–1769 рр. (з перервами) тут викладав Григорій Сковорода. Зараз, відроджена після богоборчих часів, Харківська семінарія нараховує 39 викладачів, 83 студентів стаціонару і 108 — заочного відділення. Таврійська духовна семінарія була заснована в 1869 р. святителем Гурієм (Карповим), відомим проповідником і просвітителем Китаю. Тут працювали відомий богослов єпископ Михаїл (Грибановський), видатний православний ієрарх митрополит Веніамін (Федченков), схиархієпископ Антоній (Абашидзе), відомий мислитель протоієрей Сергій Булгаков та інші знамениті православні пастирі. Після революції семінарію було закрито, але вона знову відродилася спочатку як духовне училище, а згодом у своєму первинному статусі. Тут навчаються 65 студентів і ще десятеро екстерном, працюють 33 викладачі. Не можна не сказати про те, що окрім двох духовних академій, богословського інституту та семи семінарій в УПЦ діє ще і дев’ять духовних училищ, у яких переважно готують регентів-псаломників. То багато це чи мало для 45-мільйонної Україні? «Якщо не забувати, що священики — це не лише звершувачі богослужіння, а й учителі, духівники, соціальні працівники, місіонери, будівничі храмів, — каже головний редактор “Церковної православної газети” ігумен Лонгин (Чернуха), — тоді коло їхньої діяльності розширюється далеко за межі парафії чи монастиря. Вони повинні працювати не лише з уже наявними парафіянами, але й з тими, хто перебуває поза Церквою або в сектах». Згідно зі статистикою зі звіту Керуючого справами УПЦ архі­єпископа Білоцерківського Митрофана наприкінці 2010 р. у нас в Церкві разом з архієреями налічувалося 10 152 священно­служителі. Проста арифметика: 45 млн розділимо на цю цифру. Приблизно виходить 4 432 624 людини на одного священнослужителя. Багато це чи мало, навіть якщо ми скоротимо отримане число в 1000 разів, судіть самі… Як говорить Святе Письмо: «Жниво велике, а женців мало» (Лк. 10: 2).

Олег Карпенко

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

1 коментар до “ДУХОВНІ ШКОЛИ УПЦ: ХТО Є ХТО

  1. “…налічувалося 10 152 священно­служителі. Проста арифметика: 45 млн розділимо на цю цифру. Приблизно виходить 4 432 624…”

    Насправді 4 432. Одна упущена кома зробила кінцівку статті… недосконалою.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.