ДРУГ БІДНИМ І ЗНЕДОЛЕНИМ. Святий праведний Філарет Милостивий (день пам’яті — 14 грудня за н. ст.)

Святий Філарет Милостивий прославив Бога своїм благочестивим життям у VIII ст. Разом із дружиною Феозвою і трьома дітьми праведник жив у малоазійському місті Амнія. Обійнявши високу державну посаду, Філарет мав доступ до великих коштів. Протягом усього життя він зустрічав багато жебраків, інвалідів, хворих, до яких відчував співчуття.

Святий часто повторював рідним слова Святого Письма: «Ми нічого не принесли у світ, тож нічого не можемо й винести з нього…». Філарет став роздавати своє майно тим, хто був на межі життя і смерті, у кого завтрашній день уже міг і не настати через голод, хвороби, нестатки. За неймовірні щедрість і співчуття сучасники назвали Філарета Милостивим.

Коли провінцію Пафлагонія, де проживав праведник, розорили араби, в нього залишилися два воли, корова з телям, кілька вуликів і будинок. Серед скорботи, що панувала навколо, Філарет говорив про те, як непросто багатим потрапити в Царство Небесне, і що бідним це зробити набагато простіше. Незабаром святий роздав нужденним і те, що мав. Одного разу праведникові довелося розлучитися і з верхнім одягом, щоб пожертвувати його же­бра­ку, що постукав до нього у дім. Дружина й діти дорікали святому за марнотратність і нерозважливість. Він лагідно втішав їх і казав, що Господь нікого не залишає без допомоги й винагородить сторицею кожного, хто виконує Його заповідь: хто просить у тебе — дай, і хто хоче в тебе позичити — не відвертайся (Мф. 5: 42). Незабаром друг праведника прислав голодуючим 40 мір пшениці. На прохання дружини, 35 мір Філарет відділив для прожитку сім’ї та повернення боргу. Свою ж частину, п’ять мір зерна, протягом якихось двох днів він знову роздав бідним, чим викликав гнів дружини. Після цього випадку дружина й діти стали харчуватися окремо, таємно від нього. Якось святий застав їх за одним із таких обідів і попросив нагодувати його якщо не як чоловіка й батька, то хоча б як гостя і мандрівника, який відвідав їхній будинок. Але недовго Божий угодник перебував у нужді. Вийшло так, що його внучка вийшла заміж за імператора Візантії Костянтина Порфірородного, й Філарет став володіти ще більшими багатствами. Він попросив своїх близьких приготувати великий обід для Царя і його свити. Коли стіл був наповнений дорогими стравами, праведник запросив до себе в дім близько 200 жебраків, сліпих, кульгавих, старих і немічних. Того дня ніхто з родичів не ремствував на нього, оскільки всі розуміли, що, говорячи про Царя, він мав на увазі Господа Іісуса Христа. Продавши подароване йому імператором майно, Філарет став володарем великої суми грошей, яку роздав бідним. Рідні Божого угодника вже не докоряли йому, оскільки стали свідками істинності слів святого про те, що Господь ще у тутешньому житті з надлишком нагороджує тих, хто милує жебрака. «За милості твої до бідних і нас благословив тепер Бог багатством», — говорили вони.
Філарет Милостивий прожив довге життя, померши у віці 90 років († 792). Перед смертю він зібрав дітей та онуків і, як старозавітний патріарх Яків, кожному передбачив його майбутній життєвий шлях. У мить смерті праведника приміщення наповнилося незвичайними пахощами. Святі останки Філарета було поховано в обителі Суда Родольфія в Константинополі. Там само, після багатьох трудів на благо Церкви, знайшла вічний спочинок і його дружина Феозва.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.