“ДОПОМОЖІТЬ НА ЛІКУВАННЯ…”. Як парафіяльному священикові правильно організувати фінансову допомогу хворим

Прохання про грошову допомогу для оплати лікування останнім часом стали невід’ємною частиною нашого повсякденного життя. До благодійників звертаються через ЗМІ та соціальну рекламу. Дедалі частіше ми бачимо людей із простягнутою рукою, які тримають картонку з написом “на лікування” і благають не проходити повз них. Багато з тих, кому життєво необхідні кошти для оплати дорогих медичних послуг, звертаються до Церкви, яка ніколи не залишала в біді нужденних.

Однак трапляються непоодинокі випадки, коли доб­ротою жертводавців користуються шахраї, і замість допомоги тяжкохворій людині благодійник наповнює кишені аферистів. Щоб не стати жертвою обману, необхідно знати, як відрізнити дійсно нужденного від любителя легких грошей.
Із цим запитанням ми звернулися до волонтера Олександра Брусиловського, координатора Української відкритої асоціації організацій, груп та осіб, які працюють з онкохворими дітьми, “Жити завтра”, редактора сайта donor.org.ua та парафіянина храму на честь святих безсрібників Косми і Даміана при Національному інституті раку.
“Одна справа, коли проста людина жертвує на вулиці у славу Божу, — розповідає Олександр Брусиловський, — а інша, коли це священик. Він уже повинен усе зважити, адже у нього більша відповідальність. Як сказано в Дідахе (“Вчення 12‑ти Апостолів” — О. К.), «нехай запітніє милостиня твоя у руках своїх, перш ніж ти дізнаєшся, кому даєш». У наш час дуже багато людей просять, і тому потрібно бути обережним”.
Обов’язково вимагайте документи. Це може бути виписка або довідка про пацієнта з лікарні, де він проходить лікування. “Але копії тих самих виписок можна знайти в Інтернеті та роздрукувати, — зауважує Олександр Брусиловський. — До вас приходять і кажуть: “У мене дитина хвора, ось вам папірець із печаткою”. А де ця дитина, покажіть мені її? Тобто, крім цього, потрібна якась ідентифікація. Повинна бути фотографія або навіть кілька фотографій. Наприклад, одна до хвороби і одна під час хвороби, в палаті. Потрібно точно дізнатися, для кого людина збирає кошти, може, все це фальшивка”.
Таким документом для дітей є свідоцтво про народження, а для дорослих — паспорт. Звіривши документи медустанови та посвідчення особи, можна перевірити істинність слів прохача.
“Але буває ще й інший варіант,  — продовжує координатор асоціації “Жити завтра”.  — У нас половина батьків хворих дітей одразу ж звертається по допомогу. Ще лікування не почалося, а вони вже просять — так, про всяк випадок. Почули, що це лікування дороге, а хтозна, чи забезпечить його держава? Тому, крім виписки про пацієнта, що він проходить лікування там-то і там-то, ми вимагаємо ще й контакти його лікаря. Свій мобільний телефон він, звісно, може і не дати — це особиста інформація, проте обов’язково дасть телефон ординаторської у відділенні, де лікується хворий. Це потрібно для того, щоб можна було зателефонувати й запитати, а чи справді ця людина потребує допомоги. Якщо там підтверджують, то можна діяти далі”.
Олександр Брусиловський вважає особливо важливим коректне пояснення причини своїх вимог. Необхідно сказати, що ця інформація потрібна не через те, що у вас виникли підозри, а для звітності перед парафіяльними жертводавцями. Адже вони хочуть точно знати, куди йдуть їхні гроші. І священикові необхідно звітувати перед ними.
“Зазвичай, людям, які щиро просять необхідні гроші на лікування, — говорить Олександр Брусиловський, — зовсім не складно принести паспорт і зібрати потрібну інформацію. І, навпаки, часто шахраї при словах “контакти лікарів” відразу ніяковіють — на цьому все закінчується. До нас, у більшості випадків, звертаються дійсно ті, хто потребує фінансової допомоги. Якщо просять пацієнти Інституту раку, то ми відразу ж зв’язуємось із відповідними відділеннями (у нас є всі контакти) і з’ясовуємо. Адже буває, що іноді людині просто потрібно холодильник додому купити… Зустрічається всяке. Гроші — то велика спокуса. Якщо людина одного разу вже отримала їх у такий спосіб, побачила, що це так просто, то знову й знову спокушає і себе, і оточуючих”.
ІНФОРМАЦІЯ, ЯКУ СВЯЩЕНИК МАЄ ПРАВО ВИМАГАТИ ВІД ЛЮДЕЙ, ЯКІ ЗВЕРТАЮТЬСЯ ДО ЦЕРКВИ ПО МАТЕРІАЛЬНУ ДОПОМОГУ НА ЛІКУВАННЯ:
— Документи, що засвідчують особу прохача та хворого (для дорослих — паспорт, для дітей — свідоцтво про народження).
— Виписка або довідка з медичної установи про проходження лікування (звіряється з посвідченням особи).
— Фотографія хворого (бажано кілька — до хвороби і під час лікування).
— Контакти закріпленого за хворим лікаря та відділення, у якому лікується або проходить обстеження хворий (для того щоб переконатись у необхідності оплати лікування).
Олег Карпенко 

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.