ДОБЛЕСНІ ВОЇНИ ХРИСТОВІ. Мученик Севастіан Медіоланський і ті, хто з ним постраждав (день пам’яті — 31 грудня за н. ст.)

Під час правління імператорів Діоклетіана та його співправителя Максиміана гоніння на Церкву Христову спалахнули з новою силою. За сповідання себе християнами до в’язниці було кинуто Марка й Маркеліна. Вони вирішили постраждати за Господа, але слізні вмовляння батьків-язичників, а також дружин і дітей похитнули намір сповідників.

Тоді до будинку царського скарбничого Никострата, де були ув’язнені Марк і Маркелін, прийшов начальник палацової варти Севастіан. Він виголосив палку проповідь.
«Доблесні воїни Христові, — звернувся до ув’язнених Севастіан, — не кидайте знамен ваших перемог заради жіночих сліз і не давайте послаблення скинутому до ваших ніг ворогові, щоб він, отримавши знову силу, не розпочав із вами боротьбу…». У той час коли він говорив про солодощі раю і про блага життя вічного, присутні побачили, як обличчя Севастіана стало світлим, потім явилися сім Ангелів, які зодягли його у світлий одяг, а Прекрасний Юнак благословив проповідника і сказав: «Ти завжди будеш зі Мною». Тоді дружина скарбничого на ім’я Зоя, яка шість років перед тим втратила дар слова, припала до ніг Севастіана і знаками просила зцілити її. Проповідник Слави перехрестив Зою, і вона заговорила, розповівши усім, що бачила Ангела, який тримав перед Севастіаном розкриту книгу під час його проповіді. Усі свідки чуда, що відбулося, визнали Христа Богом.
Марк і Маркелін заявили про свою тверду готовність постраждати за Господа. Никострат також попросив хрестити усю свою родину. Але Севастіан запропонував провести Таїнство над ще більшою кількістю людей. Тоді скарбник попросив Клавдія, начальника в’язниць Рима, привести до нього всіх ув’язнених, які бажали прийняти Хрещення, — таких виявилося 64 особи. Наступного дня їх охрестив пресвітер Полікарп. А ще через день визнав Христа Господом і римський єпарх Агрестій Хроматій, який дізнався про все, що сталося, від Никострата. Після спілкування із Севастіаном і Полікарпом Хроматій разом з усією родиною, з рідними та близькими прийняв Хрещення. Таким чином, кількість новохрещених досягла 1400 осіб. Із благословення Римського єпископа святителя Гая, Хроматій залишив свою посаду і виїхав разом з пресвітером Полікарпом і  тими християнами, які не в силах були мученицьки постраждати за Христа, у свій маєток на півдні Італії. Для решти ж настав час прийняти вінці мучеників.
Першою постраждала дружина Никострата Зоя. Язичники схопили її під час молитви біля гробу святого апостола Петра. Після суду сповідницю повісили над гнилими відходами за власне волосся, а потім її бездиханне тіло було викинуто у р. Тибр. Явившись Севастіану, свята повідомила йому про свою смерть. Незабаром схопили Никострата і Касторія, коли ті з християнами відшукували у Тибрі тіла закатованих сповідників. Відмовившись принести жертву ідолам, вони були втоплені у морі. Марк і Маркелін, уже в дияконському сані, разом із чиновником Кастулом були віддані язичникам лжехристиянином Торкватом. Після катувань Кастул був заживо засипаний землею, а Марк і Маркелін були прибиті цвяхами до пенька, а наступного дня заколоті списами. Останнім постраждав Севастіан. Після допиту в імператора, його відвели за місто, прив’язали до дерева і пронизали стрілами. Вночі за тілом сповідника прийшла дружина постраждалого чиновника Кастула Ірина. Вона побачила, що сповідник ще живий, і віднесла його до будинку. Одужавши, Севастіан відмовився покинути Рим і, зустрівши імператорів на одній з вулиць міста, публічно викрив їх у нечестивості. Незабаром праведник був страчений на іподромі. Святі останки сповідника знайшла у рові зі сміттям одна благочестива християнка на ім’я Лукіана, яка з честю поховала їх у катакомбах (бл. 287).
Підготував Андрій Гор

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.