Cлово редактора

Коли запитують, чи обов’язково вірити в Бога, щоб бути доброю людиною, я згадую притчу Христа про будинки, побудовані на камені й на піску. На піску можна збудувати будинок. Але чи буде він надійним? Добро спочатку вкладається в людину Богом, незалежно від того, вірить людина чи не вірить. Але що буде з цим добром, якщо віра в людині так і не отримає свого розвитку? За прикладом не потрібно далеко ходити. Совість. За вченням святих, це голос Божий, який дає можливість людині розрізняти добро і зло. Інакше було б несправедливо чекати від людини правильного морального вибору. Але, на жаль, далеко не всі зберігають совість у чистоті, а про деяких кажуть, що вони й зовсім втратили совість. Це означає, що зло опанувало їхніми серцями. Найчастіше все це відбувається з невіруючими людьми, моральні принципи яких будувалися на піску бездуховності.

Є ще один приклад. Це світогляд Льва Толстого. Він прийняв моральні принципи Євангелія, але відкинув те, завдяки чому ці принципи не залишаються красивою моральною утопією, а можуть тією чи іншою мірою втілюватись у життя. Він відкинув Божество Христа і благодать Святого Духа. Згодом Ленін назвав Толстого “дзеркалом російської революції” з її моральним кодексом будівника комунізму. До чого це призвело, нам, на жаль, відомо.

Але не звинувачуватимемо цих людей. Бог їм суддя. Краще замислимось над тим, чому це могло з ними трапитися. І, вочевидь, одна з проблем полягає у тому, що наше світло слабке. Не відчули вони у наших серцях тепла, не знайшли в очах добра, не переконливою виявилася для них наша віра. Тому й закрався в них сумнів: навіщо вірити в Бога, якщо віруючі не набагато кращі від мене. Певно, якби всі віруючі в Бога справді жили по вірі, то ні в кого б із невіруючих навіть не виникло подібного запитання. Тому що добро невіруючої людини просто тьмяніло б на фоні добрих справ, основаних на вірі.

Але, з іншого боку, недосконалість віруючих людей не може бути виправданням для невіри. Адже Христос прийшов покликати саме недосконалих, щоб вони змогли стати кращими, саме грішників, щоб вони змогли виправитися, саме хворих, щоб вони змогли зцілитися.

Ігумен Лонгин (Чернуха),
головний редактор “ЦПГ”

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.