ЧОЛОВІК БОЖИЙ. 1600 років від дня смерті преподобного Олексія (день пам’яті — 30 березня за н. ст.)

Преподобний Олексій, чоловік Божий, — один з найбільш шанованих у нас святих. Праведник народився у Римі наприкінці IV ст. у благочестивій християнській родині. Його батьки, Євфимій і Аглаїда, довгий час не мали дітей. У відповідь на їхні щирі молитви Господь утішив подружжя народженням сина.


Досягнувши юнацького віку, Олексій виявив бажання залишити світ і цілковито присвятити себе Богові. Однак батьки вирішили одружити сина. Увечері після заручення святий віддав нареченій свій перстень зі словами: “Збережи це, і нехай Господь буде з нами, Своєю благодаттю влаштовуючи нам нове життя”, а сам таємно покинув будинок і відплив на Схід — у Месопотамію. Опинившись у місті Едеса, праведник роздав усе своє майно нужденним і став жити милостинею на паперті при храмі Пресвятої Богородиці. Харчувався тільки хлібом і водою, а отриману милостиню роздавав убогим. Щонеділі Олексій причащався Святих Таїн.
Батьки праведника витратили багато сил і коштів на пошуки сина, але безуспішно. Шукали Олексія і в Едесі. Проте слуги Євфимія і Аглаїди не впізнали у жебракові їхнього сина: від суворого посту тіло його висохло, краса зникла, а зір послабшав. Преподобний прожив в Едесі 17 років.

Якось паламареві храму було одкровення про Олексія від Цариці Небесної через Її ікону: “Введи в Мою церкву чоловіка Божого, гідного Царства Небесного; молитва його сходить до Бога, як кадило благовонне, і Дух Святий почиває на ньому”. Незважаючи на всі зусилля, паламар так і не знайшов святого. Тільки після другого одкровення він зміг відшукати Олексія і ввести його в храм. Уникаючи слави, Олексій хотів відплисти в Кілікію, але корабель, на якому плив праведник, спостигла буря, пригнавши судно до берега Італії. Святий прийшов до Рима. Батько не впізнав у ньому свого сина і у відповідь на його прохання дозволив оселитися біля входу до садиби й харчуватися від їхнього столу. Живучи в батьківському домі, блаженний продовжував постувати, присвячуючи молитві увесь вільний час. Так минуло ще 17 років. У 411 р. Олексій отримав одкровення про час своєї смерті. Тоді преподобний написав листа, в якому описав своє життя і просив прощення у батьків і нареченої.
У день смерті святого в соборному храмі звершував Літургію Римський папа Інокентій. Під час служби всі присутні почули голос, який наказував знайти в Римі людину, що вмирає, щоб та помолилася про місто. Скільки не шукали, але праведника так і не знайшли. Через кілька днів, по молитві папи Інокентія, було відкрито, що це Олексій. Коли знайшли праведника, то його душа вже відійшла до Бога. Прочитавши листа, батько, мати і наречена святого з плачем вклонилися його чесним останкам. Імператор і батько самі внесли його тіло у храм. Від святих останків почало витікати запашне миро, що мало цілющі властивості. Через сім днів тіло святого поклали в мармурову гробницю. На початку XIII ст. мощі преподобного Олексія, чоловіка Божого, були знайдені нетлінними.
Підготував Андрій Гор

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.