«ЧИСТОТИ СВІТИЛЬНИК» Преподобний Олексій, чоловік Божий (день пам’яті — 30 березня за н. ст.)

Один із найбільш шанованих святих на Русі — преподоб­ний Олексій, чоловік Божий. Народившись у Римі, в сім’ї сенатора, він міг сподіватися на блискучу кар’єру та безбідну старість. Проте святий залишив усе заради того, щоб наблизитися до Бога. Батьки праведника, Євфиміан та Аглаїда, радо приймали у своєму великому будинку подорожніх, жебраків, сиріт та вдів. Однак подружжя тривалий час було бездітним. Вимоливши собі сина, вони намагались, щоб він виріс здоровим та освіченим.

Коли Олексій змужнів, батьки святого знайшли йому дівчину з імператорського роду, дуже красиву і багату. Залишившись після весілля наодинці з молодою дружиною, святий Олексій віддав їй свій золотий перстень і поясну пряжку, сказавши: «Збережи це, і нехай буде між тобою і мною Господь, аж поки не відновить нас Своєю благодаттю». Після цього праведник залишив будинок і відправився на кораб­лі до Сирії, а звідти до Едеси, де, роздавши залишки свого майна жебракам, став просити милостиню у притворі храму в ім’я Пресвятої Богородиці. Харчуючись тільки хлібом і водою, Олексій ночами не спав і все молився. Кожну неділю він причащався Святих Христових Таїн.
Євфиміан та Аглаїда почали шукати свого раптово зниклого сина. Їх наймити опинилися і в Едесі. Проте, подавши милостиню Олексію, вони не впізнали його. З часом батько, мати і дружина праведника, продовжуючи сумувати, змирилися, поклавшись на волю Божу. В Едесі святий провів 17 років. Якось церковному сторожу явилася Сама Пречиста Діва Марія і сказала, що жебрак Олексій є чоловік Божий. Намагаючись сховатися від людської слави, праведник сів на корабель і вирушив до рідного міста апостола Павла — Тарса. Однак на шляху судно потрапило в сильний шторм і пристало до берега Італії недалеко від Рима. Побачивши в цьому Божу волю, Олексій вирішив повернутися до рідної домівки. Як він і припускав, батьки не впізнали його. Святий попросив свого батька надати йому притулок. Той радий був прийняти жебрака, дав йому місце в сінях свого будинку і наказав носити йому їжу з хазяйського столу, приставив для допомоги наймита. Олексій не змінив способу життя. Так само молився ночами, обмежуючись в їжі тільки хлібом і водою. Деякі наймити батька стали заздрити Олексію і знущатися з нього. Проте праведник усе сприймав із терпінням і покорою волі Божій. Так минуло ще 17 років.
Коли преподобному було відкрито час його швидкої смерті, він узяв сувій і описав у ньому своє життя, зокрема і те таємне, що було відомо тільки батьку з матір’ю, і слова, сказані дружині у шлюбній кімнаті. У неділю, після Божественної літургії, в соборі апостола Петра звершилося диво. Від святого престолу був глас згори: «Шукайте Божого чоловіка, щоб він помолився про Рим та про весь народ його». А в четвер увечері, коли весь народ у присутності Римського папи Інокентія І та імператора Гонорія молився, щоб Господь відкрив їм ім’я праведника, від престолу був глас: «У будинку Євфиміана — чоловік Божий, там шукайте». Коли звернулися до Євфиміана, той нічого не зміг відповісти. Тоді наймит, приставлений до Олексія, розповів про його праведне життя. Однак, коли святого все ж таки знайшли, він уже відійшов до Господа. В руці його був міцно стиснутий сувій. Після коліно­уклінного прохання імператора і папи дати їм можливість прочитати його, праведник розтиснув руку. Незабаром сувій був прочитаний читцем храму апостола Петра. Батько, мати і дружина святого з плачем припали до його чесних останків. Олексій, чоловік Божий, був похований у 411 р., а у 1216 р. були знайдені його святі мощі.
Підготував Андрій Гор

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.