ЧИ Є МАЙБУТНЄ У ПРАВОСЛАВНИХ БІБЛІОТЕК? У «Київському Єрусалимі» розповіли, чому друковані книги кращі за інтернет

Сучасне інформаційне суспільство давно винесло вирок традиційній літературі на паперових носіях. Про те, що зникнення друкованих книг, газет і журналів, — справа часу, говорять тепер не письменники-фантасти, а експерти медіа-бізнесу й журналісти.

Уже зараз для багатьох читачів електронні бібліотеки в мережі інтернет набагато актуальніші за будь-яку велику наукову бібліотеку. З таким станом справ не хочуть миритися в Київській єпархії УПЦ. У декількох столичних храмах почали відроджувати парафіяльні бібліотеки й пропагувати серед своїх парафіян культуру читання.

Про цю ініціативу розповіли учасники конференції «Церковні бібліотеки як центр духовно-просвітницького життя парафії», яка відбулася 28 вересня у храмі в ім’я преподобного Феодора Освященного («Київський Єрусалим»).
Зустріч відкрив голова відділу релігійної освіти та катехізації Київської єпархії протоієрей Сергій Бойко. Він зачитав учасникам вітальне слово Блаженнішого Митрополита Володимира. «Завдання православної бібліотеки — допомогти зорієнтуватися в інформаційному просторі, дати кваліфіковану пораду у виборі потрібної духовної літератури», — йшлося у привітанні Предстоятеля.
Директор бібліотеки Київського національного університету будівництва і архітектури Наталія Хлєбченко, яка керує й бібліотекою храму в ім’я преподобного Феодора Освященного, розповіла, що її діяльність при храмі можна назвати місіонерською. Бібліотекар у церкві часто проводить катехізаторську роботу, допомагає в роботі з молоддю й дітьми. Парафіяльну бібліотеку Наталія Хлєбченко розглядає як універсальну духовну оазу, навігатор у інформаційному просторі, підмогу в місіонерському й освітньому служінні парафії. Читальна зала при храмі цілком може стати повноцінним духовно-просвітницьким центром, що акумулює позабогослужбове життя общини. Тут можна проводити лекції, творчі зустрічі, святкові заходи.
Наталія Хлєбченко звернула увагу й на терапевтичний ефект відвідування бібліотеки. «Коли людина приходить у бібліотеку, вона потрапляє у світ тиші й глибоких змістів, вона заспокоюється, — розповідає книгознавець зі стажем. — І тому неодмінно треба турбуватися про те, аби читачі й бібліотекарі почувалися комфортно. Відвідувач повинен мати можливість побути сам-на-сам із книгою».
Наталія Хлєбченко запропонувала практичний алгоритм створення парафіяльної бібліотеки, який складається із трьох етапів: надання приміщення, створення матеріально-технічної бази (меблі, стелажі, комп’ютерна й бібліотечна техніка), добір кадрів і формування фонду літератури.
Для правильного усвідомлення місця й ролі православної бібліотеки в духовно-просвітницькому житті парафії треба розуміти, які завдання повинна ставити сьогодні перед собою церковна община, вважає співробітник Синодального відділу релігійної освіти, катехізації і місіонерства священик Андрій Кудрявцев. У своїй доповіді отець Андрій відзначив, що парафіяльний бібліотекар сьогодні повинен стати насамперед місіонером, який несе світло Христове у сучасний світ. Священик надав інформацію Інтерактивної бази даних між­народної статистики (www.nationmaster.com), згідно з якою найбільше читають в Ірландії (там видається 65 544 книги на 1 млн осіб). У Росії цей показник становить 245 книг, а в Україні — 126 книг. Це свідчить про прихований потенціал розвитку видавничої справи на пострадянському просторі. Водночас отець Андрій нагадав, що комп’ютер уже давно став найпопулярнішим засобом подачі інформації, витіснивши кіно, телебачення, радіо й поліграфію. «Важливо відзначити, що за останні 50 років роль інформації на паперових носіях (книги, журнали, газети) зменшилася втричі, і ця тенденція зберігається, — сказав доповідач. — Без­умовно, друкована продукція не буде зовсім витиснута з життя людини найближчим часом. Швидше за все, вона займе невелику фіксовану нішу серед інших джерел інформації. Але ясно одне — згортання культури використання друкованого слова зменшить і авторитет книги як джерела інформації, знань і світогляду».
Отець Андрій розповів про теорію інформаційних бар’єрів, розроб­лену київським академіком Віктором Глушковим. Вона символізує протиріччя між інформаційними потребами суспільства й технічними можливостями їх забезпечення. Перший бар’єр обмеженості мозку як сховища потрібних знань людство подолало, навчившись фіксувати свої знання на твердих носіях, що спричинило виникнення писемності. Другий бар’єр обмеженості поширення вже здобутих знань був подоланий з винаходом друкарства. І з третім бар’єром обмеженості людського мозку для сприйняття й переробки величезних обсягів інформації цивілізація впоралася за допомогою комп’ю­тера.
Подолання кожного бар’єра незмінно супроводжується глобальними соціальними, політичними й економічними змінами. І зараз ми стоїмо на порозі таких глобальних метаморфоз, які торкнуться всіх аспектів людського існування.
У результаті свого аналізу отець Андрій дійшов висновку, що парафіяльна бібліотека як сховище інформації сьогодні приречена на невдачу. Важливо шукати такі форми, які дозволять бібліотекам стати центрами культурного життя і просвітницької місії Церкви.
Про свій досвід успішного функціонування парафіяльної бібліотеки розповіли парафіянки храму на честь Різдва Христового (на Оболоні): викладач дитячої недільної школи Неоніла Ворсіна й бібліо­текар Вікторія Зотова.
Учасники конференції говорили про принципову відмінність читання електронних книг і друкованих видань. Традиційну книгу неможливо замінити комп’ютером, рідером чи планшетом, тому що це абсолютно різні рівні роботи з інформацією. Крім того, паперовий носій знань дозволяє ефективніше засвоювати інформацію.
У результаті роботи форуму було вирішено створити Духовно-просвітницький методичний центр бібліотек Української Православної Церкви й звернутися до Священного Синоду УПЦ із проханням підготувати фахівців бібліотечної справи й зміцнити матеріально-технічну базу церковних бібліотек.
Олег Карпенко

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.